Історія
Ім’я того, кому було довірено розпорядження багатим майном останнього імператора Російської імперії Миколи II (1868 – 1918), хто протягом півстоліття був одним з довірених коронованих осіб, від кого залежали долі сотень членів шляхетних прізвищ було на слуху у вищої знаті великої країни. Ось чому для будівництва літньої резиденції останнього Міністра Імператорського двору Володимира Борисовича Фредерікса (1838 – 1927) на чорноморському узбережжі було обрано почесне місце поряд з лівадійськім лебедем – царською резиденцією.
Палац, що побачив світ у критичний 1916-й, так і не пізнав усіх принад та смутку прийому високопоставлених господарів – у зв’язку із загостренням військових дій Першої світової та нестабільною внутрішньополітичною ситуацією тривалий відпочинок на чорноморському узбережжі перестав бути однією з невід’ємних складових для правлячого імператора і членів його свити.
На ряду з іншим майном колишнього привілійованого класу на південному березі Криму (в кількості ста сімдесяти семи будівель), палац Фредерікса було реквізовано на користь країни, що народжувалася на руїнах Російської імперії, вже в 1920 році з метою подальшого переобладнання під потреби районного курортного управління.
Так згідно з планом виконання рішень XII Всеросійського з’їзду Рад будівля увійшла до складу санаторного комплексу з оздоровлення хворих робітничо-селянських мас, який прийняв своїх перших постояльців у переддень першотравневих свят 1925 року з офіційним відкриттям місяцем пізніше (28 червня). На той момент в колишніх розкішних приміщеннях для аристократії розмістився основний комплекс лікувальних кабінетів.
Вихором пронеслись над Кримом десятиліття зі своїми його радощами і прикрощами, а в колишньому палаці барона Фредерікса і понині розміщується один з корпусів досі існуючого санаторію «Лівадія», хоча він і змінив своє призначення на спальний корпус.
Архітектура
Невелика компактна триповерхова будівля складної конфігурації, яка піднімається на півтораста метрів над бурхливими водами Чорного моря, оформлена в стилі модерн з облицюванням цоколя темно-сірим вапняком бучардової обробки, порядковою мозаїчною кладкою верхніх ярусів і громіздкими балконами на важких кронштейнах, що створює ілюзію монументальної масивності при незначних розмірах (16м х 25м).
Загалом оформлення зовнішніх фасадів палацу Фредерікса перегукується деякими елементами з сусідніми будівлями Лівадійського палацового комплексу (Світським корпусом і безпосередньо царською резиденцією) – той же триарочний портик у центрального (протилежної морю) входу, розділовий між’ярусний карниз нескладного профілю, арочний і прямокутний контур вікон, хоча і з дещо перевантаженим з боку лінії берега зовнішнім фасадом – симетричні глибокі бічні лоджії, масивний замковий камінь наличників, важкий балкон верхнього ярусу.
Колишня аристократична резиденція вінчаюча зелене море Лівадійського парку, що нині служить відправною точкою шляху під назвою Царська стежка, побудована з розрахунком на широкий видовий горизонт, який тягнеться туди, де морська блакить губиться в небесній блакиті.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, АР Крим, смт Лівадія, вул. Батурина.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Т2703 (Севастополь – Ялта – Сімферополь – Феодосія) до Лівадії. Потім прямувати по вул. Батурина до санаторію «Лівадія» або Лівадійського палацу.
Громадським транспортом з Ялти / Севастополя до зупинки «Лівадія», а потім у напрямку Лівадійського палацу (за вказівниками) або санаторію «Лівадія», один з корпусів якого займає колишній палац Фредерікса.