Історія
З тих самих пір, як перші кораблі грецьких купців-переселенців пристали до благодатних кримських берегів, діаспора вихідців з далекої Еллади грала свою важливу роль у розвитку півострова.
В Євпаторії ж, як в одному з великих торгових портів, чисельність представників далекої середземноморської Греції почала збільшуватися рік від року з переходом Криму під скіпетр двоголового орла (маніфест від 19 квітня 1783 року). Саме тоді й почалося зародження релігійної громади, храм якої незабаром прикрасив міську набережну поруч з центральною архітектурною домінантою старого Гезлева – мечеттю Джума Джамі.
Релігійні питання євпаторійської грецької діаспори, чисельність якої на початку ХХ століття досягла майже третини міського населення, з кожним роком нового століття набирали все більшої соціальної ваги. Так, не дивлячись на будівництво на місці колишньої християнської твердині (розібрана у зв’язку з ветхістю) нового Миколаївського собору і призначення грецького священнослужителя, громада наполегливо продовжувала клопотати про спорудження власного храму, де богослужіння велися б відповідно до канонів прийнятих в далекій Елладі.
Питання, який багато разів на протязі декількох років виносився на розгляд міської думи Євпаторії, було вирішене до взаємного задоволення 14 грудня 1900 року виділенням у безкоштовне користування грецькому товариству земельної ділянки далі вздовж набережної у напрямку Мойнакського озера.
Однак, не дивлячись на всю численність парафіян, достатніх коштів на фінансування дорогого будівництва церкви святого Іллі у євпаторійської грецької діаспори, що складалася здебільшого з дрібних торговців, рибалок і ремісників, не вистачало. Для вирішення ситуації в 1908 році було узято позику і створено правління фінансування зведення храму, яке працювало на благодійних засадах. Нарешті в 1911 році роботи були розпочаті.
Цілих сім років важкої праці, брак коштів, нової позики в умовах невизначеності Першої світової, а потім і Громадянської війни тривало зведення храму на міській набережній. Серед усіх тягот і мороку розрухи завершення нового будинку Господнього стало промінцем світла для греків Євпаторії в 1918 -му.
Але освящення (18 липня 1918 року) церкви святого Іллі було лише першою сходинкою на нелегкому шляху виживання грецької релігійної громади в умовах політики повального атеїзму, проведеної нової державної владою. Аж до 1937 року парафіяни активно боролися за свій оплот віри – храм не одного разу закривався під пристойними приводами, але віра і грецьке консульство, до якого належала частина парафіян, що залишилися в СРСР, долали напір влади.
Не дивлячись на відчайдушний опір, останні захисників церкви святого Іллі в Євпаторії все ж були змушені відмовитися від боротьби, залишивши храм в руках безбожної влади, яка в терміновому порядку розмістила в цих стінах спортивний клуб аби повністю знищити нагадування про їх релігійне минуле.
Роки німецької окупації починаючи з 1941 – го ознаменувалися початком нового, хоча й не тривалого періоду, відродження грецького оплоту віри – його знову відкрили, а по закінченні військових дій і оновили, провівши поточний ремонт і виконавши заново всередині храмові розписи.
Однак, не дивлячись на проведені роботи, через два десятиліття після другого відкриття (1962 рік) у наслідку відновлення політичних переслідувань релігії євпаторійську церкву святого Іллі знову закривають – в її стіни повертається спортивний зал товариства «Спартак», і всі нагадування про культове служіння безжалісною рукою знищуються, коли була стерта з лиця землі храмова дзвіниця, а унікальні фрески забілюється, внутрішній об’єм поділяють нові міжповерхові перекриття, а церковне начиння зникає без сліду.
Про цінність будівлі в архітектурному її значенні згадали лише в 1984 році, коли грецький оплот віри був узятий на державний облік як пам’ятка архітектури, що стало першою ластівкою нової епохи в її долі: рік по тому ці стіни покинув спортзал, відразу після чого почали розроблятися плани з переобладнання їх під органний зал, яким, в іншим, так і судилося залишитися лише на папері, адже християни вже почали боротьбу за свій храм.
1990 рік, нарешті, ознаменувався перемогою віри над атеїзмом – церква святого Іллі повернулася до своїх початкових власників – грецькій громаді Євпаторії. Так почався тривалий період відродження обителі Бога до життя: пороведена реконструкція будівлі для відповідності його високому призначенню, заново створений настінний живопис, своє місце зайняв різьблений вівтар, але апофеозом на зорі нового тисячоліття (2002 рік) стає відбудована заново на гроші меценатів дзвіниця з сімома дзвонами.
архітектура
Хрестово-купольний не оштукатурений храм з місцевого вапняку у візантійському стилі в самому серці євпаторійської набережної побудований з тонким розрахунком домінування над навколишнім пейзажем з боку моря.
Його невеликий периметр (довжина – 25м при ширині – 15м) має спрямований угору обсяг, підкреслений єдиним куполом на високому барабані з арочними світловими вікнами, що покоїться на висупаючих вимпергах.
Зовнішні фасади орієнтованої з північного сходу на південний захід грецької церкви Євпаторії прикрашені по трансепту великими трьохарочними вікнами з архівольним завершенням під знаменем хреста, а в ніші порталу над центральним входом покоїться зображення того, чиє ім’я носить храм.
Внутрішній об’єм євпаторійський грецького оплоту віри завдяки яскравості фарб, в яких відображені святі, грає всіма кольорами веселки, створюючи піднесену натхненну атмосферу.
Обсяг відтвореної в автентичному стилі дзвіниці церкви святого Іллі примикає до храму з боку центрального входу. Він має триярусну будову під купольним завершенням і загальне оформлення відповідне концепції комплексу.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Братів Буслаєвих, 5.
Як дістатися
По трасі Р25 (Сімферополь – Саки – Євпаторія ) або Т0111 ( Роздольне – Євпаторія) або Т0108 ( Чорноморське – Євпаторія). По місту прямувати: Раздольненське шосе / вул. Ескадрона / вул. Революції. Далі поворот ліворуч на пров. Клубний, який виводить на паралельну вул. Братів Буслаєвих. Грецька церква розташована в першому кварталі вздовж набережної Терешкової.
Громадським транспортом до вокзалів Євпаторії (розташовані поруч). Потім пішим ходом 15 хвилин вздовж вулиці Фрунзе, а потім пр. Леніна, який упирається в вул. Братів Буслаєва, де знаходиться церква святого Іллі.