Часом примха долі зводить на вершину влади людей не наділених якимись видатними якостями чи здібностями крім жорстокості й уміння переступати через непокірних. Іноді вершина виявляється у ніг лише за правом народження. Найчастіше її досягнення зовсім не пов’язано з особистістю – все вирішують обставини. Але бувають щасливі випадки, коли влада зосереджується в руках її гідних, і тоді – щастя народу, який отримує такого правителя.
Про силу і свободу історичної особистості прийнято судити в світлі грандіозності слідів її досягнень будь-то наслідки проведених реформ або грандіозність споруди щедротами її побудованої, монументальність літературної праці або ж блага подаровані суспільству.
Франц Вільгельм Габсбург-Лотрінген. Що може бути спільного між онуком останнього австрійського імператора та України? Але деколи хитросплетіння долі настільки непередбачувані, що зовсім наганяють в глибоке здивування. Хто б міг подумати, що цей блискучий юнак австро-угорського імператорського прізвища до кінця своїх днів буде вважати себе справжнім патріотом своєї другої батьківщини.
Блискуче майбутнє, яке передбачало народження в сім’ї Габсбургів – розкіш, спокій і благополуччя. Але у жорстокого рока були свої види на Франца Вельгельма, адже йому судилося народиться на зорі нової епохи, коли похитнулися основи старого світоустрою, поховавши під своїми руїнами цілі імперії, не кажучи вже про сотні тисяч поламаних життів знатних і не дуже, іменитих і зовсім безвісних.
Ось вже більше півтора століття це самий фешенебельний курорт Криму, де гори і чудове повітря прирівнюють іменитих і звичайних гостей до простого слову «турист». І нехай апартаменти для проживання перших разюче відрізняються від знімних квартирок останніх, шепіт ласкавого Чорного моря і тіниста розлога зелені пальм, не роблячи відмінностей, дарують своє тепло та цілющу силу всім у рівній мірі. Не дарма ще дві з половиною тисячі років тому тут поселився чоловік.
У документах ж перше своє відображення місто біля підніжжя Кримської гряди під ім’ям Джаліта або Яліта знайшло в географічних записках арабського мандрівника аш-Шериф ал-Едрісі 1154 року в якості вірнопідданого князівства Феодоро – християнського поселення з різнонаціональним населенням.
Вищий рівень секретності, коли на кожних трьох працівників доводилося по перевіряючому. Військова таємниця прихована в скельній товщі гори, яку змогли прорубати лише за допомогою направлених вибухів. Секрет, який зажадав зникнення з карти цілого міста. І все це об’єкт під безликим номером 825ГТС.
Споруджуваний з благословення самого товариша Сталіна в роки Холодної війни об’єкт призначався в мирний час – для ремонту підводних човнів, а під час ядерної атаки на Радянський союз повинен був виступити останнім оплотом і помстою комунізму, зберігши для удару по імперіалізму десять підводних човнів з повним бойовим екіпажем та атомними боєголовками на борту.
Мрія про вічну молодість – доля кожної жінки. Тим більше бажана вона якщо ти красива, багата, щаслива, а до ніг твоїх схиляються всі імениті вельможі Європи. Шлях цієї мрії усіяний останками колись перших світових красунь і простих городянок, їх розбитими долями, покаліченими життями близьких, незліченною кількістю безневинних жертв…
Тим гірше якщо спрага вічної молодості поселяється в серці всемогутньої. Адже в її арсеналі є здавалося б все, що допомагає здійснити будь-яке бажання – золото, влада, нещадність і невичерпна енергія на довгому шляху до мети. І хоча не все підвладне людській волі, про горе тому, хто встане на шляху або буде частиною задуманого.
Хранителі віри завжди ревно ставляться до честі своєї твердині. Суперництво між храмами за красою, за масштабами, за часів існування та кількістю чудових діянь можно порівняти лише з конкурсом краси, коли лише ім’я найдостойнішою не сходить з вуст, а всі віце… швидко стираються з пам’яті.
Для архітектора ж, як для будь-якого батька, його дітище – найкраще і прекрасне, і кожна риска з такою любов’ю відмальована у тиші темних ночей його гідна найвищої нагороди і похвали. Але життя бере своє і в гру вступають якісь меркантильні чи етичні питання… Ось і доводиться автору всіма правдами і неправдами рятувати життя свого творіння.