Самими завзятими праведниками стають найзапекліші грішники і, часом, результат замолювання їх гріхів не припиняє захоплювати нащадків ще багато-багато століть.
Так собор на Святоюрській горі Львова, нехай і не зовсім той, який побачив сонячне світло в 1280 році, але все ж саме те святе місце, що не раз перетворювалося на порох невблаганним часом і відроджувалось людськими руками – приклад саме такого каяття.
Перший український пам’ятник включений до списку пам’яток світової спадщини ЮНЕСКО – Софійський собор у Києві, який пережив на своєму 900-літньому віку не мало бур і негод, твердою рукою сучасних київських чиновників легко списаний з рахунків.
Саме завдяки їм буферна зона навколо пам’ятника слов’янського зодчества була хаотично забудована, що призвело до підняття грунтових вод під собором, де від вологості і осідання вже почали руйнуватися фрески початку ХІ століття.
Бунтівний корабель на захисті інтересів повсталих одеських робітників. Один із символів революції 1917 року. А починалося все досить банально.
1905 рік. Севастопольський ринок. Червень. Жара. Команда, послана для закупівлі провізії, повернулася на борт з 28 пудами зіпсований яловичини. Саме борщ з поганого м’яса, який відмовилися є моряки, і послужив першопричиною бунту.
Атмосфера Середньовіччя з її боями та балами, нарядами та амуніцією, ремісничими майстернями та торговими лавками, піснями і баладами так вабить магією і чарівністю простои бажань і здійснення мрії.
Адже так легко, надівши середньовічне плаття дворянина чи ремісника, пані чи служниці, забути хоч на день про насущні проблеми і турботи, роботу і справи, перенестися в ті далекі часи, коли не було телефонів і літаків, а нічну тишу порушував лише окрик варти та цокання підків по бруківці.
Кий, Щек і Хорів – три імені, три людини, три шляхи, але одна доля – стольний град Київ. Серце Русі, серце всіх слов’янських народів, які воно змушує битися в унісон, не дивлячись на всі інтриги політичних лідерів і їх ляльководів. І зараз його хочуть зупинити, не дивлячись на історичну і культурну цінність, на догоду особистої вигоди деяких чиновників Київради.
На цей раз розоренню піддається одна з трьох легендарних гір братів-засновників – Щекавиця. Прикриваючись отриманими невідомим (вірніше уторованим для людей з великими коштами) шляхом документами на землю та будівництво, приватна особа почала будівництво житлового будинку на її схилах, знявши при цьому значний шар грунту, що має величезну історичну цінність.
Білий плащ з восьмиконечним червоним хрестом, лицарські обладунки під ним, товсті замкові стіни, що може служити кращим захистом Легендарній Священній реліквії? І що вимагає більш неусипного і ретельного захисту як не предмет, що обдаровує свого власника безсмертям і незчисленними скарбами?
Одне тільки припущення, що безцінний предмет, само існування якого – легенда, може знаходитися на Україні, будить кров, змушуючи серце прискорено битися, а очі блищати від передчуття дива.
Погожі травневі вихідні коли небо повно високої сині з білими мазками хмар, коли голоси птахів дзвінки на оповитих ажурним квітковим малюнком гілках, а зелень світиться в блиску сонячних променів. Що може бути прекрасніше за ці дні?
Може бути лише крапельки дива не вистачає для повноти картини. Але це можна виправити. Варто лише в останні вихідні травня (28 числа) з 11-00 до 17-00 відвідати музей під відкритим небом у Пирогово і яскраві враження не змусять себе чекати.