Пан чи пропав?

Доля Підгорецького замку висить на волосині. Роботи по його реконструкції законсервовані і коштів на їх відновлення не передбачається.

Але ось з’явилася надія: адміністрація президента України з ініціативи директора Львівської національної галереї мистецтв, Бориса Возницького, якій належить цей унікальний пам’ятник архітектури, розглядає питання про створення на базі палацу урядової резиденції.

Читати далі »

Колись синє Азовське море

Багато назв, море одне:

  • давньогрецькою – Майотіс лиман або Меотинське озеро (за назвою племені меотов, що його населяли);
  • римською – Палюс меотіс або Меотинське болото (за мілководдя і частково болотисті береги);
  • меотською – Темеринда (дослівно «мати моря») (за живлення своїми водами Чорного моря);
  • татаро-монгольською – Балик-денгіз (дослівний переклад «рибне море») та Чабак-денгіз (дослівно «лящове море»);
  • російською – Сурозьке море (за близькість міста Сурож (Судак) до місця його злиття з Чорним морем);
  • арабською – Бахр-ель-Азов (дослівно «синє море»).
  • а на сучасних картах це море називається Азовським.

Саме арабська версія пережила століття, не дивлячись на те, що сучасники мають право засумнівається у відповідності цієї назви дійсності. Принаймні, воно служить нагадуванням, що колись давним-давно води Азовського моря були синіми, та інше, татаро-монгольське, – що його води кишіли рибою, більша частина з якої була лящами.

Читати далі »

Жалібний плач діви

Любов – завжди зрада. По відношенню до себе, чи до рідних, до близьких або друзів, але зрада.

Ось тільки найстрашніша зрада та, на яку йдуть, знаючи що хтось заплатить за неї своїм невинним життям. Не дарма ж, як кажуть, досі чути в передсвітанковій тиші коридорів Ужгородського замку жалібні стогони тієї, що готова була приректи на загибель ціле місто.

Читати далі »

"Король" пішов, хай живе "король"

Влада у Києві змінилася, але нічого не змінилося.

Старий Київ знищується з тією ж швидкістю, що і раніше, з тією лише різницею, що дорога столична земля раніше призначалася для одних бізнесменів від влади, а зараз дістанеться іншим.

Читати далі »

Угорські хрестоносці

У будь-які часи, за будь-якої влади були люди готові встати на захист своїх прав, які ця влада зневажає. Але для того щоб запалити вогонь народного гніву потрібна іскра.

Ось саме з такою іскри і розгорілося повстання Дьордя Дожа – почалося в 1514 році як хрестовий похід проти Османської імперії, що переросло, після зради дворянства, – в антифеодальне. Але перші лицарі Угорщини – курунци (етимологія – «хрест»), зраджені королівською владою, обернули все своє обурення на не же, показавши тим самим приклад своєї незламної сили і рішучості до боротьби, не дивлячись на придушення повстання.

Читати далі »

Вісім храмів ЮНЕСКО

Як ні багата Україна природними і рукотворними пам’ятками, але доля їх надана волі випадку: якимось пощастило більше – і ентузіасти збирають, випрошують і вимолюють кошти на їх реставрацію та утримання, якимось менше – вони старіють під невблаганною рукою Часу і людської жорстокості. А якимось й зовсім пощастило потрапити до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (правда на поточний момент таких об’єктів всього п’ять).

Перелік українських пам’яток нескінченно довгий, от тільки поповнювати свій список міжнародна організація ними не поспішає. Адже, для початку, фінансування претендентів на високе звання Всесвітньої спадщини повинна фінансувати держава, якій вони належить.

Читати далі »

Синагога проти архієпископа

Іудейський народ, незважаючи на те що його чисельність у загальному складі городян, часом, сягала 70% від загальної кількості, завжди викликав дуже сильні почуття з боку решти населення міста – ненависть, страх, заздрість або ж навпаки приязнь, подяку.

Антисемітські настрої в суспільстві були присутні завжди. Особливо це стосувалося деяких представників інших релігійних конфесій, які страждали релігійною нетерпимістю по відношенню до народу ізраїльського. Що вже говорити про носіїв іншої віри?

Читати далі »