Цікавою активно-пасивною грою для дітлахів старшого дошкільного віку, яку зручно проводити в обмеженому ігровому просторі закритого приміщення та обмалі додаткового реквізиту при необмеженій кількості учасників є Хустинка – гра, спрямована на розвинення у діточок уваги, реакції, акторській майстерності та вміння працювати в команді задля досягнення результату.
На початку гри з-поміж гравців за допомогою лічилки обирається ведучий, який отримує головний атрибут розважайки — хустинку (або якийсь інший невеличкий, бажано тканинний предмет, який при падінні не видає звуку). Всі інші гравці сідають колом просто на килим, навприсядки чи на стільчиках, залишаючи проходи між сусідами для вільного руху між ними (він приблизно має дорівнювати місцю, що займає одне посадкове місце).
За правилами гри гравці мають сидіти обличчям до центру кола, поки ведучий обходить його по зовнішньому периметру (поза спинами діточок) з промовкою:
«Я ношу, ношу хустинку,
Під малинову кущинку.
А кому я покладу,
Я про це вам не скажу.»
Не сповільнюючи руху для уникнення привертання зайвої уваги рандомно за спиною одного з гравців «ведучий» навмисно має «загубити» хустинку і якомога швидше зробити повне замкнене коло поза спинами гравців.
Мета гравця, за спиною котрого впала хустка — якомога швидше помітити предмет за своєю спиною (інші діти, залишаючись на своїх місцях, мають допомогти йому це зробити), вхопити хустинку, наздогнати і торкнутися «ведучого»-втікача допоки він не зробить повне коло, щоб зайняти звільнене гравцем з хустинкою в руках місце.
Поточний етап розваги вважається закінченим, якщо наступає одна з двох подій: «ведучий» неторканим займає звільнене місце (в такому випадку відбувається реверсна зміна ролей: «ведучий» стає гравцем, а гравець з хусткою — новим ведучим) чи гравець наздоганяє і торкається «ведучого» (ролі залишаються незмінними і гра переходить на нове коло).