Найстаріша опора православ’я на львівській землі, яка ось уже сім століть протистоїть всім примхам Хроноса з його підтримкою людських амбіцій, жадібності, підлості й підступності.
Той, хто пам’ятає княжий Львів таким, яким яким він був в кращі часи свого розквіту і хто зустрів зорю відновленої української незалежності з високо піднятим прапором православ’я над покатоличеною галицькою землею.
Розкішна перлина як єдине нагадування про жіночій чернечий ордені, який війни і диктатура чергових окупантів виганяли з української землі, але щоразу повертався на славу добра і миру до рідної домівки.
Витончена розкіш бароко з нальотом сивої давнини, яка виграла запеклий бій з часом, щоб нагадати про християнські цінності в XXI столітті.
Святиня ордена, який до останнього боровся за своє існування на львівській землі, але так і не зміг встояти проти державної системи черговий країни-окупанта.
Цілий багатий світ розкоші мистецтва під аскетичною оболонкою, який століттями захищав місто, що дало йому притулок, як подяка і кара в споконвічній війні людських амбіцій.
Найстаріший католицький храм львівської громади, який за сім століть разом з містом збільшив свої простори, але так і не змінив первісної суті, надихаючи простотою своєї аскетичною краси.
Львівська сакральна пам’ять, яку так посилено намагалися стерти радянські окупанти для нейтралізації генетичної пам’яті українського народу, але так і не змогли перемогти голос крові предків.
Той хто протистоїть вітрам часу, не змінивши ні на секунду букві своїх обітниць, з тих пір, як львівської землею правили князі і Україна була органічною частиною європейської спільноти.
Той хто пережив всіх тимчасових правителів від окупантів, щоб другий раз зануритися в милостиві промені радості свободи і незалежності української землі.
Той за ким закріпилася слава одного з найдавніших пам’ятників слобожанської столиці, і хто не раз кардинально змінював свій зовнішній вигляд на догоду новомодним віянням європейської архітектури.
Маленька стара католицька перлина огорнута покривалом зелені серед велетнів колишнього міського центру, який відійшов на периферію історії, здригнувшись під натиском всепоглинального полум’я.
Вірні служительки папської волі стародавнього жіночого чернечого ордера в ім’я головного покровителя послідовників західного обряду, що багато століть протегує українським нареченим у хресті.
Аскетичний божий храм під витонченої короною великого львівського архітектора, музика застигла в камені на славу небес, яка окрилює і надихає серед суєтності швидкоплинного буття.
Чудова історія в камені, яку обірвали німецько-московські амбіції разом з десятками тисяч життів її шанувальників в шаленому прагненні земної влади і сліпого підпорядкування своїй волі.
Німий свідок одного з недовгих періодів миру і процвітання іудейського братства на українській землі, яких так мало пам’ятає історія.
Одягнене в броню високих фортечних стін духовне серце Волині, що назавжди дало притулок в своїх стінах всьому цвіту місцевої православної української аристократії, нащадки якої зрадили віру предків заради земних благ Речі Посполитої.
Один із земних сакральних центрів приголублених світлом і теплом небес, що через століття бережуть його крізь всі негоди української історії.
Величне католицьке серце маленького українського села, що чотири століття задає темп його життя окриляючи і підтримуючи, втішаючи і надихаючи.
Творіння одного магната в дар чернецтва ордену на знак подяки за повернення до витоків віри за заповітами свого давно покійного ідейного наставника, яке виросло на руїнах іншого.