Сучасна витончена перлина християнства на сторожі пам’яті про минулі часи, коли місто ще захищали високі стіни і бал правило середньовічча.
Твердиня, що не раз змінювала обличчя, відродившись з попелу, як символ перемоги віри над часом.
Красуня серед зеленого оксамиту старого парку, що ще пахне вольницею карпатських лісів.
Відроджені через століття традиції дерев’яного храмового зодчества як символ повернення до витоків для втілення мрії про прекрасне майбутнє.
Два незвичайних шпиля прекрасного храму як символ прагнення йти праведною дорогою заповідей Господніх, що ні одне сторіччя надихають тернопільчан.
Пам’ятник часу, коли галицька земля жила в іншій державі та за іншими законами, не знаючи, що майбутні два сторіччя внесуть свої корективи в її розмірене існування.
Хранитель душі Тернополя, що протягом століть радо зустрічав втомлених мандрівників біля західних воріт міста і благословляв їх на небезпечні мандри в далекі європейські землі.
Суворий велетень як застигла в камені пам’ять поколінь, які жили на цій землі.
Вірний супутник Тернополя, який протягом століть служив серцем його віри і надії у світлі дні радощів і чорні годинник смутку.
Святиня, яка не раз змінювали віросповідання, щоб, не дивлячись на всі примхи долі, залишитися храмом духу для своїх прихожан.
Шедевр дерев’яного зодчества, який ні одне сторіччя служить опорою невеликої згуртованої пастви в дні тягот і страждань, відрадою душі в хвилини радості і веселощів.
Витончена шкатулка з мальовничою перлиною в середині, яку захищає Господь від усіх негараздів багатоликого часу.
Чудова ротонда в оточенні святих як вінець палацово-паркового комплексу епохи барокко, коли антична краса знову вступила у свої права.
Величний храм серед мовчазних пам’ятників давно минулих життів як торжество пам’яті над забуттям.
Дар парафіянам від власника замку, який ось уже пів-тисячоліття служить символом духовності невеликого селища, загубленого в краю озер і пагорбів.
Храм із звичайною історією, де були і військові обладунки, і благочестива молитва, і осквернення нечестивою рукою, і допомога стражденним…
У важкі хвилини багатовікової історії перед лицем загрози існування він служив оплотом віри і надії місцевої громади, оселяючи в душах впевненість у завтрашньому дні.
Храм, що послужив початком майбутньої згуртованої пастви, яка пронесе свою віру через війни і десятиліття антирелігійної політики країни.
Хранитель чернечих обітниць у підніжжя розкішної магнатської резиденції, з якою він ділив всі печалі і радості на нелегкому історичному шляху, щоб врешті-решт стати частинами єдиного цілого.
Створена дворянином для бідного чернечого ордену розкішна святиня, що пережила з волі випадку ряд разючих метаморфоз з тим щоб стати однією з перлин архітектурної спадщини України.