Історія
У ті незапам’ятні часи, коли місто на березі річки Серет лише починало відлік своєї історії, разом з людьми на цю землю прийшла їх віра і перший дерев’яний храм, як її матеріальне втілення. Правда, спочатку він, за припущеннями істориків, розміщувався на місці нинішньої кам’яної Воздвиженської церкви, яка зайняла його місце в середині XVI століття.
Пройдуть століття, але пам’ять про ту першу твердиню віри, яка дарувала надію серед безперервних воєн і руйнувань татарських набігів, буде надійно зберігається в потаємних куточках сердець тернополян, щоб одного дня на зорі нового третього тисячоліття відродиться знову в новому вигляді всього в парі кілометрів від місця розташування своєї попередниці за проектом українського архітектора Нетрібьяка Михайла Миколайовича.
Церква, що отримала освячення на честь старовинної коронованої ікони Зарваницької Божої Матері з рук митрополита Тернопільського Української греко-католицької церкви Василя напередодні нового 2009 року (7 грудня), зайняла своє місце завдяки підтримці меценатів з родини Шинкe на північній околиці найстарішого міського парку в безпосередній близькості від символічного пам’ятника Матері-берегині.
Спадкоємиця славних традицій дерев’яного зодчества дуже швидко стала місцем паломництва, що принесло їй не тільки збільшення приходу, але і дари від вдячних жертводавців: дві старовинні ікони («Богородиця» і «Серце Христове»), копію образу Зарваницької Божої Матері та іконостас.
І нині нова твердиня духу в тернопільському куточку скорботи продовжує нести світло і спокій в душі тих, хто приходить сюди за підтримкою або просто посидіти в тиші, прорізаючи сонячним промінцем сірий морок негараздів повсякденності.
Архітектура
Розташована в північно-західному куті тернопільського Старго парку церква Зарваницької Божої Матері представляє собою дерев’яну хрестоподібну в плані тризрубну споруду з двома прибудовами з боків нефа, що складається з квадратних бабинця, апсиди і прямокутного витягнутого нефа.
Двоярусне рішення з вінчаючим куполом на високому світловому барабані над средохрестям з поярусним поділом опасання й виступами над віконними прорізами узгоджується з формою даху. Для освітлення будівлі в площині, споруджених з деревини карпатської смереки, використані п’ятикутні і прямокутні вікна.
В цілому неповторний вигляд шедевра дерев’яного зодчества сучасних майстрів з села Микуличин, головним з яких був Степан Іванків, створюють при відносно невеликій площі різнооб’ємні нашарування з домінуючим куполом, який спрямовує всю конструкцію увись.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Тернопільська обл., м Тернопіль, вул. Петрушевіца, 1.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е85 (Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін) або Е50 (М12) (Ужгород – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград – Дніпропетровськ – Донецьк) або Н02 (Львів – Тернопіль). Через місто вздовж головної вулиці, що носить назву Бережанська – Руська – Степана Бандери, яка в районі міського стадіону сусідить зі Старим парком, де розташований храм.
Громадським транспортом до тернопільського з-д вокзалу, а потім 15-20 хвилин вздовж вул. Бійців дивізії «Галичина» до Паркової вулиці, в північній частині якого розташована церква Зарваницької Божої Матері.