Церква Різдва в Тернополі

Історія

Тернопільська церква Різдва Христового Церква Різдва в Тернополі

На зорі існування Тернополя як одного з форпостів на східних рубежах королівства Польського неподалік від міських воріт, які відкривали шлях до Поділля, знайшла свій початок і дерев’яна Середня церква вперше документально згадана в 1566 році на ряду з замком в грамоті Сигізмунда II Августа (1520 – 1572) в якості одної з міських оборонних споруд поруч з валами.

Важливу роль цієї православної духовної твердині в житті місцевого населення зайвий раз підкреслює той факт, що саме вона була обрана в 1570 році на роль куратора притулку для немічних з шпиталем, який заснував Костянтин Острозький (1526 – 1608), адже фундація для утримання цього благого починання налічувала без малого сто тридцять гектар землі і грошове утримання в золоті.

Стратегічно ж важлива роль у системі тернопільських укріплень вже через кілька десятиліть забезпечила храму після руйнівної пожежі кам’яні обладунки (будівництво було розпочато в 1602 і тривало шість років). До реалізації проекту був підключений майстер Леонтій, а кошти в розмірі 1916 золотих – зібрані місцевими парафіянами за допомоги князів Острозьких. Освячення ж святині було проведене в день 1509-го Різдва Христового, що передрекло її нове ім’я і благословивши на століття.

Куполи тернопільської церкви Різдва Христового Куполи церкви Різдва Христового

Вже з середини XVII століття починається історія поступової перебудови церкви-твердині біля Кам’янець-Подільської брами. І першим її етапом стало будівництво споруди з південної сторони в 1660-ті роки для потреб, діючого на той час на її території братства.

Початок же XVIII століття і пов’язані з ним зміни в церковному устрої у зв’язку з прийняттям унії Львівською єпархією в 1700 році принесли Різдвяної церкви Тернополя нову перебудову, в ході якої комплекс збагатився двома напівкруглими вежами-стражами біля притвору і поділом основного обсягу на два храми: верхній на честь Святої Трійці (греко-католицький) і нижній Різдвяний (православний).

Пам'ятний знак на честь 200-річчя Різдва Христового біля однойменної церкви Тернополя Пам'ятний знак на честь 200-річчя Різдва Христового

Мирно уживалися під одним дахом два оплоти християнства аж до 1770-х, коли церковна будівля повністю перейшло в розпорядження греко-католицької церкви, хоча ще без малого три десятиліття існував поділ храму на верхній і нижній, поки в 1808 році перекриття, що їх розділяли, не були розібрані.

Тоді ж (на початку XIX століття) тернопільський храм на честь Різдва Христового обзавівся двох’ярусною дзвіницею і прибудовою в західній частині, що завершило його сучасний вигляд, якщо не вважати два прорубані вікна для поліпшення освітленості внутрішнього об’єму в першій половині ХХ століття.

Дві світові війни, які руйнівної ходою прокрокували в ХХ столітті тернопільською землю, пощадили древню відреставровану в 1937 році твердиню віри і залишили її практично недоторканною. Більш руйнівними виявилися роки правління радянського режиму, коли храм спочатку був переданий Російської православної церкви (1946 рік), а потім і зовсім закритий (1950-ті), причому, не дивлячись на високу архітектурну та історичну цінність, комплекс позбувся дзвіниці в північній частині та огорожі по периметру, а потім і відмінних рис свого високого статусу — золочених хрестів.

Господарський корпус Різдвяного храму у Тернополі Господарський корпус храму Різдва Христового

З приходом нових часів і відродженням колишніх духовних цінностей на прикінці другого тисячоліття від Різдва Христового однойменна церква в Тернополі повертається в руки вірян Української православної церкви, яка поступово починає відтворювати її колишню велич, відбудовуючи дзвіницю і заново обживаючи свій оплот.

Архітектура

Спочатку трьохчастковий (квадратні притвор і неф) з триконховою апсидою оплот православ’я під час свого преображення в камені для підвищення обороноздатності був посилений дозорною вежею над бабинцем, яка до того ж виконувала функцію дзвіниці, та оборонним муром, що охопвав територію прилеглого цвинтаря. Ця особлива увага відповідності фортифікаційнім вимогам була обумовлена його місцерозташуванням біля валу з фортечною брамою міста.

Дзвіниця Різдвяної церкви Тернополя Дзвіниця біля тернопільської Різдвяної церкви

Нині ж комплекс тернопільської церкви Різдва являє собою г-подібний периметр, що складається з прямокутного одноповерхового господарського корпусу під мансардовим дахом з додатковим скатом і декоративною главкою у південній частині та безпосередньо храмової будівлі, орієнтованої по осі захід – схід з невеликим відхиленням.

Прикрашаючий собою одну з головних вулиць міста кам’яний однонавовий храм постає у вигляді двох симетричних квадратних обсягів з перемичкою у вигляді колишнього притвору з арками віконних і дверних прорізів. Центральний вхід, що охороняється двома напівкруглими вежами під бочкоподібними дахами з позолоченими хрестами, розташований з заходу, а східну частину прикрашають три конхи апсиди, вершиною яких служать аналогічні баштам завершення. Вінчають споруду три глави на восьмигранних барабанах, прикрашених ликами святих.

Внутрішнє вбрання, перекрите в бабинці і нефі хрестовими склепіннями, а в апсиді – чотирьохсферичним склепінням з розпалубками, візуально об’єднані напівциркульними арками прорізів. А яскраві образи в золочених рамах на тлі грубо обтесаного каменю стін, легка блакить з ликами святих на зводі, кований ажур перил і сяйво кришталевих відблисків ламп в невеликому просторі створюють неповторне зачаровуюче відчуття середньовіччя.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Руська, 22.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е85 (Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін) або Е50 (М12) (Ужгород – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград – Дніпропетровськ – Донецьк) або Н02 (Львів – Тернопіль). Містом: пр Степана Бандери (зі сходу) або вул. Бережанська (із заходу), які переходять у вул. Руську з церквою Різдва у центральній частині.

Громадським транспортом до залізничного вокзалу Тернополя, а потім пішки 15 – 20 хвилин в південному напрямку по вулицях Богдана Хмельницького, а потім Руській у напрямку Тернопільського озера (на захід) до храму, який розташований ліворуч.

Виктория Шовчко