Заможне місце на стику двох культур, що породило храм-фортецю на славу бога торгівлі Гермеса, як головного покровителя руху світу.
Його історія – черга метаморфоз, де військові обладунки змінювала чернеча ряса, а світоч знань перетворювався на останню надію стражденних, щоб завжди стояти на варті інтересів клеванького суспільства.
Потужні мури як гарантія миру і процвітання дубенських земель, що століттями забезпечували захист інтересів громадянського суспільства стародавнього міста серед неспокійних хвиль східноєвропейської політики і навали східних варварів.
Розкішний дар на вівтар бога торгівлі Гермеса, помахом руки якого дарується зліт до вершин багатства і могутності чи падіння в пучину животіння на задвірках життя.
Історія волинської землі написана кров’ю, слізьми і вірою її жителів на стінах замку, який охороняє її серце.
Єдиний, що вистояв крізь бурі та шторми часу, велетень як самотнє нагадування про минуле, на руїнах якого народжувалася українська нація.
Величний витвір фортифікаційної науки, який лише один раз побував в бою, не дивлячись на всі бойові дії ХХ століття , що розгорталися на українській землі.
Потужна твердиня, що руйнується не гарматними снарядами і розривними кулями, а самим безжальним і сильним з існуючих на землі супротивників — величним Часом.
Вісім грізних твердинь української землі під одним личиною як втілення свободи й непокори народу перед лицем будь-якого ворога.
Символ двох століть опору відважних найсильнішим арміям Європи, коли на кону стояли честь, життя і доля цілого народу.
Кам’яна фортеця на місці стародавньої твердині, де гуляли полки Володимира Мономаха і Рюрика в протистоянні за свободу Галицької землі.
Привид колишньої могутності і луна запеклих боїв, що причаїлися за пустими очницями бійниць і оскалом квадратних зубців.
Чотири грізних велетня по сторонах світу чотири століття на сторожі миру та спокою Скалатської землі на мальовничих берегах річок.
Там, де лише легкий серпанок колишньої пишноти розкішної магнатської резиденції проступає крізь руїни замкових стін в досвітній час.
Розкішний замок-палац в невеликому українському селі, в туманному серпанку минулого якого зберігається багата історія з королівськими візитами і незліченними скарбами, державними таємницями та видатною жертовністю.
Архітектурна перлина в оточенні прекрасного саду, що немов зійшла зі сторінок історичного роману про Середньовіччя.
П’ятсот років воєн з щитом і мечем назустріч постійним атакам східних сусідів, яким слава Галичини та її родючі землі не давали спокійно спати.
Те що залишилося від колись розкішної магнатської резиденції, що потопає в ароматі квітучого саду під кришталевий дзвін струмків відображених талановитою рукою розпису.
Твердиня, яка тричі народжувалася наново з попелу небуття, щоб захистити крилами кам’яних стін своє місто на березі швидкої річки.
Осиротілі останки колишньої могутності, якій під силу було протистояти чорній грозі східноєвропейських земель середньовіччя по імені татаро-монгольські орди.