Заможне місце на стику двох культур, що породило храм-фортецю на славу бога торгівлі Гермеса, як головного покровителя руху світу.
Його історія – черга метаморфоз, де військові обладунки змінювала чернеча ряса, а світоч знань перетворювався на останню надію стражденних, щоб завжди стояти на варті інтересів клеванького суспільства.
Потужні мури як гарантія миру і процвітання дубенських земель, що століттями забезпечували захист інтересів громадянського суспільства стародавнього міста серед неспокійних хвиль східноєвропейської політики і навали східних варварів.
Розкішний дар на вівтар бога торгівлі Гермеса, помахом руки якого дарується зліт до вершин багатства і могутності чи падіння в пучину животіння на задвірках життя.
Величний витвір фортифікаційної науки, який лише один раз побував в бою, не дивлячись на всі бойові дії ХХ століття , що розгорталися на українській землі.
Потужна твердиня, що руйнується не гарматними снарядами і розривними кулями, а самим безжальним і сильним з існуючих на землі супротивників — величним Часом.
Розкішний замок-палац в невеликому українському селі, в туманному серпанку минулого якого зберігається багата історія з королівськими візитами і незліченними скарбами, державними таємницями та видатною жертовністю.
Архітектурна перлина в оточенні прекрасного саду, що немов зійшла зі сторінок історичного роману про Середньовіччя.
П’ятсот років воєн з щитом і мечем назустріч постійним атакам східних сусідів, яким слава Галичини та її родючі землі не давали спокійно спати.
Те що залишилося від колись розкішної магнатської резиденції, що потопає в ароматі квітучого саду під кришталевий дзвін струмків відображених талановитою рукою розпису.
Твердиня, яка тричі народжувалася наново з попелу небуття, щоб захистити крилами кам’яних стін своє місто на березі швидкої річки.
Осиротілі останки колишньої могутності, якій під силу було протистояти чорній грозі східноєвропейських земель середньовіччя по імені татаро-монгольські орди.