Збирачеві російських земель від вдячних нащадків, як пам’ять про початок великого періоду становлення української нації.
Велетень на могутньому коні з мечем в руках на вершині скелі як символ захисника, що крізь час зберігає рідну землю залізною волею і гарячим серцем.
Доля від гімназиста до кардинала у вічній боротьбі за існування української греко-католицької церкви наперекір усім негараздам ХХ століття.
Пам’ять про того, чиє слово було опорою і надією, коли руйнувався звичний світ, і земля здригалася від жаху війни.
Золотий голос Тернопільщини, звуки якого досі пам’ятають стіни самого знаменитого оперного театру в світі.
Застиглий в часі силует тієї, хто здійнявся над буденністю, щоб подарувати надію на майбутнє, не дивлячись на всі тяготи тлінного буття.
Хранитель торгового люду на нелегких шляхах мандрівок, рятівник морського братства від мінливості волі Посейдону, чарівник дитячих мрій ось вже століття береже спокій Олесько.
Дар місцевих жителів самим собі в надії на заступництво і захист серед життєвих негараздів, що став символом відродження в пеклі двох світових воєн.
Кам’яні символи міста, які пережили разом з ним пів-тисячоліття воєн, смут, революцій, голоду і занепаду, щоб кожен раз бачити відродження перлини Галичини в новому ще більш прекрасному вигляді.
Хранителі львівських таємниць, які своїм мовчазним визнанням засвідчують все легенди і міфи, що огортаючим павутинням пронизують його звивисті вулички і стіни древніх храмів.
Втілений в образі одного з його співаків, символ революційного духу на головній площі стародавнього міста, якому долею було уготовано шлях непокори і волелюбності.
Данина поваги тому, хто присвятив життя боротьбі за справедливість на білих аркушах паперу, які не знають державних кордонів і міжнаціональних відмінностей.
Пам’ять про засновника європейського місті в самому серці Галичини з його майбутньою гучного світовою славою і нелегкою долею.
Заснований князем і названий їм на честь свого сина, Львів на зорі нового тисячоліття вшанував того, кому він зобов’язаний життям, про що мовчазно нагадує той відважний воїн на баскому коні, що застиг на п’єдесталі з дикого каменю.
Данина пам’яті тим, хто століттями створював диво на ім’я Кам’янець, де в камені епохи і культури відіграють вічну симфонію життя.
Сусід стародавньої фортеці, що ввібрав енергетику її будівельників, що століттями створювали світовий шедевр.
Пам’ять про десятиліття смерті за чужі ідеали і чужу вітчизну, про сльози матерів над тисячами молодих життів загублених у пісках і горах далекої країни.
Біль і тяжкий хрест цілого покоління.
Його вірші – сплетені в єдине східні казки і хвацька солдатська бувальщина в антуражі любовної лірики; його життя – дорога мандрівок і роздумів; його творчість – одна з коштовностей скарбниці світової літератури.
Пам’ять про співака вічно прекрасного Гезлева, який розтанув в серпанку часу, щоб в хиткому передранковому тумані проступати крізь контури сучасної Євпаторії.