Історія
Тисячоліттями сюди приходили народи, щоб знайти нову Батьківщину під надійним захистом стрімких скель Смотрицького каньйону і грізної фортеці над вузькою дорогою життя, яка зв’язує місто з великою землею, побудовану їхніми попередниками, а нащадки перетворили на музейний експонат під відкритим небом.
Народжений в далекому I тисячолітті слов’янськими племенами на високому плато в петлі річки Смотрич, Кам’янець-Польський два століття залишався під владою Волинського князівства, щоб після спустошливої татаро-монгольської навали 1240 року назавжди змінити мирний уклад свого життя на сокиру війни.
Тоді ж у XIII столітті, коли прийняло у свої привітні обійми нову вірменську громаду, місто знову круто змінив свою долю, перетворившись завдяки її майстрам в одну з найбільш укріплених і раціонально облаштованих твердинь Європи.
Перемога при Синіх Водах Великим князівства Литовського у 1362 році зробило Кам’янець його невід’ємною складовою частиною, що з отриманням Магдебурзького права і за підтримки єврейського братства перевело перлину Поділля в розряд золотої торгової еліти між сходом і заходом.
Входження ж міста над Смотричем в сферу впливу Польського королівства (1434 рік), а пізніше в його складі приєднання до Речі Посполитої (1569 рік) на два з половиною століття поставило його на передову європейських військових і політичних баталій середньовіччя.
У яких не останню роль зіграв двадцятисемирічний (з 1672 по 1699 роки) період правління в Кам’янці Османських намісників, які вміло використовували спадщину попередніх культур, щоб перетворити його на оплот мусульманства і внести сум’яття в серця віруючих захопленням передових рубежів християнського світу.
Скіпетр під владою двоголового орла, що перетворив місто в губернський центр Подолії величезної імперії і низвівший його стратегічний потенціал з захмарних висот до нуля, назавжди дав місту новий архітектурно-археологічний вектор розвитку, перетворивши у всесвітньо відому пам’ятку.
Така коротка передісторія народження незвичайного пам’ятника на зелених просторах у стародавніх стін Кам’янець-Подільської фортеці, відомого під ім’ям «Стіл згоди», який віддає данину поваги семи культурам, які створили Подільську перлину такою, якою вона досі назавжди зачаровує всякого, хоч раз її побачить.
Архітектура
Пам’ятник за проектом архітектора-скульптора Анатолія Федоровича Ігнащенко (1930 — 2011), що сусідить з древньою твердинею серед яскравої зелені неораної землі (відомий під назвою «Стіл згоди») являє собою восьмиметровий залізобетонний диск, символізуючий жорна історії, увінчаний короною Поділля з сім’ю розташованими по периметру дикими камінням, що є символами семи культур, які залишили значний слід в історії та архітектурному обличчі міста в петлі Смотрича.
На деякому віддаленні від основної групи розташований восьмий камінь, що виступає знаком швидкоплинності буття і мінливості долі, яка в майбутньому може зробити ще який-небудь народ творцем нової історії Кам’янця.
Додаткова інформація
Місце знаходження: Україна, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Карвасари.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці), яка в Кам’янці проходить уздовж пр. Грушевського / Хмельницького шосе. У південній частині – з’їзд на вул. Луначарського, що перехідить в вул. Карвасари, на якій розташований пам’ятник Семи культур.
Або трасою Е85 (М19) (Сірет – Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін) до с. Товстого, а далі – по Р24 (Р48 ) до міста, де вздовж Орининського / Жванецького шосе до вул. Об’їзної (змінює назву на вул. Карвасари). Тут поруч з Хрестовоздвиженським храмом знаходиться Стіл згоди.
Громадським транспортом до Кам’янець-Подільського, а потім – маршрутним таксі до Руських фільварок, де під стінами древньої твердині розташований пам’ятник творцям історії міста.