Історія
![Пам'ятник "Стіл згоди" Кам'янець-Подільського](https://zabytki.in.ua/images/1397t.jpg)
Тисячоліттями сюди приходили народи, щоб знайти нову Батьківщину під надійним захистом стрімких скель Смотрицького каньйону і грізної фортеці над вузькою дорогою життя, яка зв’язує місто з великою землею, побудовану їхніми попередниками, а нащадки перетворили на музейний експонат під відкритим небом.
Народжений в далекому I тисячолітті слов’янськими племенами на високому плато в петлі річки Смотрич, Кам’янець-Польський два століття залишався під владою Волинського князівства, щоб після спустошливої татаро-монгольської навали 1240 року назавжди змінити мирний уклад свого життя на сокиру війни.
Тоді ж у XIII столітті, коли прийняло у свої привітні обійми нову вірменську громаду, місто знову круто змінив свою долю, перетворившись завдяки її майстрам в одну з найбільш укріплених і раціонально облаштованих твердинь Європи.
Перемога при Синіх Водах Великим князівства Литовського у 1362 році зробило Кам’янець його невід’ємною складовою частиною, що з отриманням Магдебурзького права і за підтримки єврейського братства перевело перлину Поділля в розряд золотої торгової еліти між сходом і заходом.
![Пам'ятник семи культур біля стін стародавньої фортеці в Кам'янці-Подільському](https://zabytki.in.ua/images/1395t.jpg)
Входження ж міста над Смотричем в сферу впливу Польського королівства (1434 рік), а пізніше в його складі приєднання до Речі Посполитої (1569 рік) на два з половиною століття поставило його на передову європейських військових і політичних баталій середньовіччя.
У яких не останню роль зіграв двадцятисемирічний (з 1672 по 1699 роки) період правління в Кам’янці Османських намісників, які вміло використовували спадщину попередніх культур, щоб перетворити його на оплот мусульманства і внести сум’яття в серця віруючих захопленням передових рубежів християнського світу.
Скіпетр під владою двоголового орла, що перетворив місто в губернський центр Подолії величезної імперії і низвівший його стратегічний потенціал з захмарних висот до нуля, назавжди дав місту новий архітектурно-археологічний вектор розвитку, перетворивши у всесвітньо відому пам’ятку.
Така коротка передісторія народження незвичайного пам’ятника на зелених просторах у стародавніх стін Кам’янець-Подільської фортеці, відомого під ім’ям «Стіл згоди», який віддає данину поваги семи культурам, які створили Подільську перлину такою, якою вона досі назавжди зачаровує всякого, хоч раз її побачить.
Архітектура
![Композиційна група "Стіл згоди" Кам'янця](https://zabytki.in.ua/images/1396t.jpg)
Пам’ятник за проектом архітектора-скульптора Анатолія Федоровича Ігнащенко (1930 — 2011), що сусідить з древньою твердинею серед яскравої зелені неораної землі (відомий під назвою «Стіл згоди») являє собою восьмиметровий залізобетонний диск, символізуючий жорна історії, увінчаний короною Поділля з сім’ю розташованими по периметру дикими камінням, що є символами семи культур, які залишили значний слід в історії та архітектурному обличчі міста в петлі Смотрича.
На деякому віддаленні від основної групи розташований восьмий камінь, що виступає знаком швидкоплинності буття і мінливості долі, яка в майбутньому може зробити ще який-небудь народ творцем нової історії Кам’янця.
Додаткова інформація
Місце знаходження: Україна, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Карвасари.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці), яка в Кам’янці проходить уздовж пр. Грушевського / Хмельницького шосе. У південній частині – з’їзд на вул. Луначарського, що перехідить в вул. Карвасари, на якій розташований пам’ятник Семи культур.
Або трасою Е85 (М19) (Сірет – Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін) до с. Товстого, а далі – по Р24 (Р48 ) до міста, де вздовж Орининського / Жванецького шосе до вул. Об’їзної (змінює назву на вул. Карвасари). Тут поруч з Хрестовоздвиженським храмом знаходиться Стіл згоди.
Громадським транспортом до Кам’янець-Подільського, а потім – маршрутним таксі до Руських фільварок, де під стінами древньої твердині розташований пам’ятник творцям історії міста.