Історія
Побудована за канонами слов’янської оборонної архітектури з гарною підмогою у вигляді захищеного стрімкими скелями і швидкою річкою ландшафтом Кам’янець-Подільська фортеця, як і інші форпости Волинського князівства, мала всередині своїх високих стін оплот православ’я – Покровську замкову церкву, споруджену ще на рубежі II тисячоліття разом з укріпленнями.
Пронесши свою місію крізь століття і тиск з боку католицтва, що прийшло у місто над Смотричем разом із литовсько-польським підданством і князями Коріатовичами, які перебудувати її і були поховані в цих стінах, у доленосному 1672-ому, перед самим захопленням Поділля османськими військами, з найвищого дозволу польського короля Міхала I Вишневецького (1640 – 1673) від 20 березня того ж року дерев’яна церква Покрови Пресвятої Богородиці була розібрана у зв’язку з ветхістю.
Планам по спорудженню на колишньому місці нового храму перешкодило двадцятисемирічне господарювання в місті турецьких владик, під час якого практично всі релігійні течії (окрім мусульманства) були знищені, а жителі покинули рідні стіни, рятуючись від непосильного гніту і утисків. Так безславно припинилося існування першої Покровської церкви Кам’янця.
Одночасно з реконструкцією князями Коріатовичами дому Божого всередині фортечних стін (друга половина XIV століття) новими правителями приділялася посилена увага і православному Вознесенському монастирю на Руських фільварках, на місці якого 1452 року кам’янецьким старостою Теодором Бучацьким (1378 – 1456) була влаштована однойменна парафіяльна церква.
Кінець існування храму Вознесіння Господнього поклали польсько-турецькі війни останній третині XVII століття, коли його будівля була зрівняна із землею, як і більшість його подільських побратимів по нещастю.
І лише через тридцять років після повалення османського ярма (1730-й) в запалі запеклих суперечок між братством ченців-василіан, що претендували на оплот віри згідно документів про його припис до Троїцької церкви, і польським міським магістратом, який прагнув до самостійного управління приходом, Вознесенський храм був відновлений і освітлений згідно греко-уніатського обряду.
Процвітання оплоту віри на Руських фільварках послужило запорукою зародження на його базі двох братств – чоловічого Вознесенського, що діяв на підставі статуту Афанасія Шептицького від 1745 року, і жіночого в ім’я великомучениці Катерини зі статутом від 1752 року, складеного Леоном Шептицьким.
Однак, проіснував пів-століття, побудована з дерева будівля Вознесенської прийшла у ветхість і була розібрана (1783), а потім відтворена знов на колишньому місці (1785), проте в пам’ять про першу християнську церкву Кам’янця вона була освячена на честь Покрова Пресвятої Богородиці, щоб через ще десятиліття (23 лютого 1795 року) приєднається до православ’я.
Побудований з ялинового дерева однокупольний храм на Руських фільварках з честю виконував свою місію аж до 60-х років XIX століття, в той час як поряд з ним (трохи вище по схилу, ближче до Нового Плану) в 1845-ому було закладено нову однойменну кам’яну будову, урочисто освячену 22 жовтня 1861 року.
Так була народжена нині існуюча Покровська церква Кам’янця, яка продовжує нести крізь бурі і негаразди століть віру і духовність, переживши антирелігійні гоніння і руйнівні війни, жорстокі революції і занепад моралі непростих останніх двохсот років.
Архітектура
Кам’яний храм на Руських фільварках являє собою бесстолпну п’ятибанну (центральний домінуючий і чотири главки по кутах) потиньковану споруду з прямокутною вівтарною частиною у стилі еклектики.
Із зовнішніх особливостей церкви варто відзначити центральний вхід в західній частині, підкреслений притвором з триярусною дзвіницею перекритою шатровим дахом, що підноситься над ним, і ганками на стовпах (з півночі і заходу) з фронтонами під двосхилим дахом, прикрашені модульонами. При цьому обробку зовнішніх фасадів відрізняє стрічковий прорізний руст і сандрики арочних перемичок віконних прорізів.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Івана Франка, 1.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці) (у Кам’янці проходить вздовж пр. Грушевського), до якої примикає вул. Івана Франка з Покровською церквою біля початку.
Громадським транспортом по залізниці або маршрутним таксі до Кам’янець-Подільського. Далі – міським транспортом, прямуючим на Руські фільварки, де розташований храм.