Zabytki.in.ua
Пам'ятки України

Площа Ринок. Львів

Історія

Південний кут площі Ринок у Львові Південний кут львівської площі Ринок

Історія древньої столиці Галичини нерозривно пов’язана з цим невеликим прямокутним шматочком землі, звідки почалася історія Львова як одного з найпрекрасніших міст східної Європи. Саме тут разом з прибулими з Німеччини на запрошення польського короля Казимир III (1310 – 1370) ремісниками в другій половині XIV століття з’явилася площа Ринок, звідки променями простяглися по сторонах світу основні вулиці нового європейського міста.

У лічені роки невеликий прямокутник стає зосередженням культурного, торгового, адміністративного та світського життя великого торгового центру на кордоні слов’янських земель, чому чимало сприяє спорудження в її центрі міської ратуші. Тут приймаються доленосні рішення, карають і милують, торгують з усім світлом і приймають почесті…

Так саме в серці міста в 1410 році були кинуті до ніг польської корони прапори поваленого Тевтонського ордена після битви під Грюнвальдом, щоб послужити символом падіння одного з наймогутніших оплотів католицької церкви перед силою Польської держави. Тоді ж тут було прийнято доленосне рішення про зміцнення Львова другою лінією оборони, що зробило твердиню ще більш неприступною.

Статуя давньогрецького бога морів Нептуна на львівській площі Ринок Статуя Нептуна на площі Ринок Львова

Однак у первозданному вигляді благоденство площі Ринок тривало лише півтора століття – до тих пір, поки всепоглинаюча пожежа 1527-го не спалила місто вщент – практично всі будівлі, не виключаючи і ратушу, були звернені на попіл.

Відродження середньовічного серця Львова розтягнулося на роки. Протягом усього XVI століття одне за одним, не дивлячись на численні війни і облоги, в епіцентрі яких опинилося місто, на місці колишніх споруд з’являються нові будинки в три вікна по фасаду, що створювалися як шедевром архітектури в умовах обмеженого простору. Центр же простору в 1589 році був прикрашений символічною статуєю Феміди з караючим мечем в руці і катом за плечима.

Початок XVII століття в епоху розквіту Польської держави у складі Речі Посполитої ознаменувалося для центральної ринкової площі столиці Галичини масштабним вшануванням переможців Смоленської битви (1611) і відродженням його головного адміністративного будинку на центральній ринковій площі (1619), а з його завершенням пов’язана пам’ятна дата підписання “вічного миру” з сусідньою Московською державою в 1686 році в будинку Корнякта.

Фонтан на честь давньогрецької покровительки полювання Діани на площі Ринок Львова Фонтан на честь богині Діани

Ослаблення ж і розпад Речі Посполитої у XVIII мало позначився на житті Львова – він, не дивлячись на розграбування шведською армією під час Північної війни 1704 року і зміну підданства на австрійське (1772 рік), процвітає разом зі своїм вже одягненим в камінь бруківки серцем і обрамленням чотирьох фонтанів із міфологічною скульптурою.

Львову бурхливе XIX сторіччя подарувало роль оплоту революційних настроїв, одним із свідчень якого було повстання Весни народів 1848 року, коли його жителі захопили адміністративний центр міста на знак протестів проти правлячої влади, вимагаючи відновлення прав Галичини на самоврядування. Хоча й через десятиліття вимоги тоді висловлені на його центральній площі Ринок були виконані, і провінції (єдиної з окупованих земель колишньої Польщі) надали відносну автономію з правом використовувати польську і російську мови, що привернуло сюди безліч діячів науки і мистецтва. Так саме в серце стародавнього міста запалилися перші вуличні газові ліхтарі в 1858 році, а через пів-століття звідси почалася електрифікація його вулиць з будинками, що вже отримали свої номери.

Статуя давньогрецької богині морів Амфітрити на західному куті пл. Ринок Львова Статуя богині морів Амфітрити на західному куті пл. Ринок

Перша світова поклала кінець благоденства серця галицьких земель: спочатку по його головній площі промарширували російські війська (1914), через рік їх змінили астро-угорські, ще трьома роками пізніше (1918) місто було проголошено столицею Західно -Української народної республіки, а в 1919 воно стає центром Львівського воєводства Польщі. І всі найгостріші події тих часів розгортаються, звичайно ж, в його адміністративно-релігійному зосередженні.

Епоху польського панування після Другої світової, яка майже не торкнула своєю руйнівною рукою площу Ринок, змінила українська ера; і ось вже шість століть серце старого Львова б’ється в унісон часу в облич навченого століттями старця, народженого в далекому XIV-ому.

Архітектура

Львівська площа Ринок Площа Ринок у Львові

Чотирикутний периметр (142м х 129м) головної площі древньої столиці Галичини з центром у вигляді будівлі ратуші по периметру обрамлений струнким рядом кам’яниць (будинків в три вікна по фасаду тісно прибудованих один до одного), які, спочатку готичні, перетворилися на урочисту пісню ренесансному мистецтву після пожежі 1527 року.

Нові будівлі, створені на фундаменті і з використанням матеріалів колишніх споруд, зобов’язані честю народження таким відомим майстрам архітектурного мистецтва як П. Барбон, М. Градовський, П. Карасовський, П. Римлянин, М. Урбаник, С. Фиссингер…, які створили каре з унікальних будинків-перлин сильно витягнутих углиб кварталів ділянок з плануванням: центральний багатоповерховий будинок з фасадом на площу, де перший поверх займали магазини / майстерні, а верхні відводилися для житла, – двір – тильний будинок – флігель.

В ряду самої древньої східної частини забудови площі Ринок (між вул. Руською та Ставропігійською – будинки №№ 2 – 10) особливо виділяються продуманістю деталей і пишнотою оздоблення два шедевра – будинок Корнякта і Чорна кам’яниця. З південного боку відкритого простору (замкненого між вул. Сербською та Галицькоюж (№№ 11 – 22)) обмежує найпізніша частина забудови комплексу, як і західна (між Кафедральною площею та вул. Шевською – будинки № № 23 — 32), де частину фасадів її будинків перебудовували на рубежі XIX і ХХ століть. Північна ж частина, укладена між вул. Краківською та вул. Друкарською (№№ 33 – 45), являє симбіоз архітектурних стилів від готики до класицизму, які ввібрав кожен її фасад.

Пам’ятки

Символ міста лев перед Львівською ратушею Лев перед Львівською ратушею

Декоративною особливістю ринкової львівській площі служать чотири фонтана 1793 року створення по кутах розташованого в її центрі будівлі ратуші, авторство яких належить видатному скульптору Герману Вітверу (1774 – 1825) (два з них увінчали колишні міські колодязі).

Створені в одному стилі фонтани представляють собою неглибокі восьмигранні басейни, в центрі яких блищить перлина давньогрецької міфології, відбита в камені: тут мисливиця Діана зі зграєю гончих псів біля ніг кидає томний погляд на поверителя морських стихій Нептуна, а непокірна Амфітріта споглядає з висоти своєї величі на помилки молодості Адоніса.

Додаткова інформація

Місце знаходження: Україна, Львівська обл., м. Львів, пл. Ринок.

Як дістатися

Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий), М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів), М12 (Тернопіль – Львів), М11 (Пшемишль – Городок – Львів), М10 (Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів) до окружної. Далі по місту прямувати: вул. Стрийська – вул. Шота Руставелі – вул. Зелена – вул. Студентська – вул. Левицького – пл. Соборна – вул. Галицька (весь час по головній) до повороту на вул. Беринди, яка виходить на пішохідну зону сусідної з площею Ринок Кафедральної площі.

Громадським транспортом до Львова, а потім в центр старого міста до проспекту Свободи. На другій паралельній вулиці з півночі розташоване серце старого Львова.