Zabytki.in.ua
Пам'ятки України

Парк Золочівського замку

Історія

Центральна частина золочівського парку Центральна частина парку Золочівського замку

Високі стіни, потужні бастіони і глибокі рови, покликані оберігати спокійний сон своїх власників від зазіхань недругів – от і все надбання, як пісня богу війни, Золочівського замку на момент його закладки в першій половині XVII століття.

Але сірий камінь ренесансних будівель за товщею стін і земляних валів, що приховують від погляду його мешканців чудеса природи з зеленню її лісів і блакитним кришталем річок, здатний був увігнати у смуток навіть не саму чуйну людську душу, особливо у важкі дні тривалої облоги. Ось чому для прикраси сірих буднів замкового життя після закінчення будівництва твердині і оборонного периметра (1636 рік) на маленькій ділянці його внутрішнього двору був розбитий невеликий регулярний парк.

І чим вище ставав статус Золочівського замку, перетвореного на одну з королівських резиденцій Яна III Собеського (1629 – 1696), тим вишуканіше і прекрасніше ставало оздоблення його зеленої перлини, облагородженою рукою видатних майстрів паркового мистецтва східної Європи свого часу.

Статуя Нептуна в Золочівському замку на території парку Статуя Нептуна в Золочівському замку парку Львівщини

Однак душа, вкладена в парковий простір майстрами і така улюблена королевою Марією Казимирою Луїзою де Ла Гранж д’Арк (1641 – 1716), була безжально зім’ята підошвами солдатських чобіт – у XVIII столітті нові господарі найбагатшої магнатської родини князівства Литовського Радзівілів надали його в повне розпорядження армії. Замковий парк перестає існувати як такий.

Він столітями перебуває в забутті, не дивлячись на спроби чергових частинах господарів відродити до життя колишню королівську резиденцію, останній з яких (Лукаш Комарницький), усвідомивши масштаби і вартість робіт, визнав марність всіх зусиль і остаточно передав Золочівський замок на початку XIX століття у розпорядження уряду. У фортецю знову стройовим кроком входять на цей раз австро-угорські гарнізони, яким доля існувавшого тут колись шедевра паркової архітектури була глибоко байдужа. В 1872-ому їхню вахту ще на століття прийняли ще більш байдужі служителі Феміди.

Лише у 1972 році на обрії колишньої королівської резиденції замаячили перші промені надії на відродження – комплекс був переданий Львівській галереї мистецтв, яка починає його поступове відродження до життя. Не залишився осторонь і парк, коли на зламі тисячоліть його відродили до життя хай і не в автентичному вигляді.

Архітектура

Сад каменів у золочівському парку біля Китайської альтанки Сад каменів біля Китайської альтанки Золочівського парку

Внутрішній простір двору Золочівського замку нині перетворено в мініатюрний французький парк з прямими геометричними лініями доріжок, акуратно підстриженими кущами, рівними рядами дерев і симетрично розташованої паркової скульптури, головну алею якого прикрашає невеликий фонтан, передвістя про який оспівують три кам’яних амура.

Центральний фасад Китайського палацу оперезаний кам’яними факелами з дерев’яними лавами між ними, а біля південного його кута примостилася невелика квадратна в периметрі китайська альтанка з мініатюрним садом каменів.

Доповнюють загальне враження симбіозу часів і культур кам’яні сліди перебування на українських землях загадкового лицарського ордена та похмура пам’ять про сотні закуплених життів під час перебування фортеці катівнями НКВС.

Додаткова інформація

Місце знаходження: Україна, Львівська обл., м. Золочів, вул. Тернопільська.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е50 (М12) (Львів – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград), містом прямувати: вул. Львівська – вул. Степана Бендери (правий поворот) – вул. В’ячеслава Чорновола – вул. Тернопільська, яка проходить вздовж замкових укріплень.

Громадським транспортом із Львова / Тернополя до автовокзалу Золочева, а потім в південно-східному напрямку 5 – 10 хвилин пішої ходьби до головних воріт Золочівського замку, за якими прихований парк.