Історія
Важко уявити, що колись давно на місці куточка відпочинку і спокою в самому центрі старого серця Тернополя вирувало активне громадське життя в стінах поштового відомства. Адже тоді (в XVII столітті) на місці майбутнього скверу стояла гордість і краса міста – прекрасна будівля його управління.
Споруда була настільки прекрасною ззовні, наскільки ж раціонально і зручно спланованою всередині, що послужило приводом до по’єднання в 1872 році під його дахом переважної більшості державних (на той момент австро-угорських) установ вільного королівського міста з присвоєнням високого статусу магістрату, де не тільки засідала рада, але і розташовувалися архів і редакція місцевої газети.
Провідну роль у суспільному житті Тернополя будівлі магістрату з невеликим прикрашеним білими вазонами і фонтаном прилеглим парком судилося виконувати аж до доленосних років Другої світової (1939 – 1945), коли разом з польським підданством назавжди канули в Лету і райський куточок, і статуя хлопчика, і сама будівля.
Простір, що відкрився в післявоєнні роки після руйнації, вирішено було згідно генерального плану не забудовувати, а зеленою килимовою доріжкою вистелити підступи до майбутньої Театральній площі. Так що в самому центрі старого міста незабаром з’явилася ще одна зелена перлина – сквер, який після спорудження тут в 1959 році пам’ятника Олександру Сергійовичу Пушкіну отримав його ім’я.
Спочатку монумент російському письменнику розташовувався дещо далі, в глибині парку зони, у зв’язку з будівництвом будівлі Головпоштамту в 70-ті роки ХХ сторіччя пам’ятник перенесли в самий початок скверу по сусідству з театром, що нині носять ім’я великого українського поета Тараса Григоровича Шевенко, вибудувавши паралель між двома майстрами віршового складу, де він знаходиться і понині.
І хоча ще двічі зелена перлина змінювала своє ім’я (14 березеня 1977 го перейменована в «Красноармійський», а 15 жовтня 2015 го – на честь В’ячеслава Чорновола), її неповторний архітектурний вигляд через року зберіг свою унікальну неповторність.
Архітектура
Відкриваючи перспективу скверу В’ячеслава Чорновола пам’ятник російському поету, створений творчим колективом у складі В. Вронського, О. Олійника, О. Скоблікова, звернений обличчям туди, де над дахами будинків видніються куполи собору Непорочного зачаття Діви Марії. Одягнений відповідно духу першої половини XIX сторіччя в сюртук і довгий плащ в одній руці легенда російської літератури стискає циліндр, а іншою – притримує спадаючу пелерину.
Зелена ж зона, що простягається під прямим кутом до Театральної площі на 155 метрів із заходу на схід, являє собою смугу обмежену житловою забудовою в півдня, бульваром Шевченка, вул. В’ячеслава Чорновола і Коперника (із заходу, півночі і сходу відповідно). Тут доглянутий затишок приховує в тіні дерев лави, а кришталевий передзвін фонтанної капели тихо наспівує заколисуючий мотив спокою.
Додаткова інформація
Місце знаходження: Україна, Тернопільська обл., м Тернопіль, вул. В’ячеслава Чорновола.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е85 (Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін) або Е50 (М12) (Ужгород – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград – Дніпропетровськ – Донецьк) або Н02 (Львів – Тернопіль), а потім уздовж центральній проїзної вулиці (Бережанська / Російська / Степана Бандери), до пішохідної зони бульвару Шевченка, у Театральній площі якої бере свій початок сквер ім. В.Чорновола.
Громадським транспортом до з-д вокзалу Тернополя, а потім пішки 5 хвилин в західному напрямку по вул. В.Чорновола, на початку якої розташована зелена зона з пам’ятником О.С. Пушкіну.