Церква святого Миколая Теребовлі

Історія

Комплекс теребовлянської Миколаївської церкви Комплекс костьолу святого Миколая у Теребовлі

Таємниця хто, коли і на які кошти спорудив католицьку святиню у самої Кам’янецької брами Теребовлі, а так само чи була вона побудована на місці більш раннього храму, історія надійно зберігає у своїй пам’яті, залишаючи людству задовольнятися лише першою її письмовою згадкою в 1614 році як вже діючого кам’яного оборонного оплоту християнської віри. Це дозволяє датувати її кінцем XVI – початком XVII століття.

1662 рік став для церкви святого Миколая знаковим, бо саме тоді королівським наказом польського короля Яна II Казимира (1609 – 1672) у її літопис вперше було вписано прізвище родини священнослужителів Римбал, за першим з яких (Гелогрефом) не тільки закріплювалася парафія, але надавалися привілеї в веденні господарської діяльності.

Протягом усього XVII століття, витримавши як мінімум три великих руйнівних турецько-татарських навали (1672, 1675, 1687), католицька святиня у підніжжя стародавнього замку з честю виконувала свою високу богоугодну місію, при цьому отримавши бойові шрами як пам’ять про свої ратні подвиги.

Центральний фасад костьолу святого Миколая у Теребовлі Центральний фасад теребовлянської Миколаївської церкви

Змінення умов ведення бойових дій у другій чверті XVIII століття разом із втратою Теребовлянською фортецею ключового оборонного значення для східних рубежів Речі Посполитої, поставили перед громадою Миколаївського храму питання про надання йому більш духовного обличчя. У зв’язку з чим з благословення голови греко-католицької церкви Київської метрополії Атанасія Шептицького (1686 – 1746) на кошти місцевої громади під керівництвом парафіяльного священика Антонія Римбали була розпочата капітальна його перебудова.

На долю нащадка все тієї ж сім’ї Римбал (отця Миколи) в 1784 році випала честь приймати в церкві біля підніжжя Замкової гори візитацію львівсько-галицького єпископа Петра Белянського (1736 – 1798), яка залишила про храм за новою кам’яною огорожею з подвійними воротами і дзвіницею на сім дзвонів саме милостиве враження.

Ще півтора століття, не дивлячись на зміну Теребовлею громадянства з польського на угорське, а потім знову на польське, і дві світові війни ХХ століття, католицька парафія жила повним життям, будучи центром культурно-просвітницької і благодійної діяльності міста: під його протекторатом працювала дияконського школа, діяла філія товарисьтва “Просвіта”, на його забезпеченні знаходився шпиталь, існував церковний хор.

Підірвати століттями усталений уклад життя громади Миколаївської церкви змогла лише потужна державна машина антирелігійної пропаганди країни рад, під владою якої опинилися землі Західної України після закінчення бойових дій Другої світової – в 1944 році храм було закрито, богослужіння заборонені, а парафіяльний священик був змушений покинути рідну землю назавжди.

Церква святого Миколая у Теребовлі Миколаївський костел у Теребовлі

Божа справедливість для церкви восторжествувала лише в 1989 році, коли радянською владою офіційно було знято заборону на релігійну діяльність, і храмова будівля повернулася в лоно Української греко-католицької церкви, з тим щоб в лічені роки відродити колишню велич парафіяльної святині.

Архітектура

Спочатку споруджена як оборонна одиниця для додаткового захисту Кам’янецької міської брами церква святого Миколая Теребовлі представляла собою тричастинну однонавову кам’яну храмову споруду, увінчану трьома куполами, з високою вежею-дзвіницею над бабинцем. Будова мала п’ятигранну апсиду, яку оперізував оборонний ярус.

Після перебудови 1734 року, коли замість притвору з’явився новий прямокутний обсяг (23м х 20м) з невеликою західною прибудовою перед входом, церква являє собою різнооб’ємний витягнутий периметр довжиною в 45м з двома зімкнутими куполами на високих гранованих барабанах, прикрашених витягнутими арками світлових вікон.

Південний фасад комплексу церкви костьолу святого Миколая у Теребовлі Південний фасад комплексу костелу святого Миколая Теребовлі

Стародавня частина будівлі, що складається з п’ятигранної апсиди перекритої напівциркульним і чвертьсферичнім склепінням на профільованих распалубках і квадратної нави під напівциркульним завершенням на загострених распалубках. Особливістю ж їх будови є однакова висота зовні при значно поступаючомуся останньому обїему всередині, що досягається за рахунок збереженого оборонного ярусу апсиди.

Пізніша прибудова Теребовлянської католицької святині складається з притвору і тринавового периметра, оформленого в стилі бароко з трицентровою аркою дверного отвору, пілястрами з капітелями релігійної тематики і глухими арками дзеркал із зображенням святих покровителів церкви.

Північно-західну частину комплексу Миколаївської церкви замикає двох’ярусна (перший – глухий, другий прикрашено витягнутими віконними арками з вітражним склом) квадратна будівля дзвіниці під зімкнутою покрівлею прикрашена пілястрами іонічного ордера по кутах.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Тернопільська обл., м Теребовля, вул. Шевченка, 12.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е85 (М19) (Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін), яка через Теребовлю проходить по вул. Князя Василька. На перетині її з вул. Шевченка розташована церква святого Миколая.

Громадським транспортом до з-д / автовокзалів Теребовлі, а потім – 10-15 хвилин вздовж вулиць Князя Василька до перехрестя з вулицею Шевченка, на якому розташований католицький храм.

Виктория Шовчко

Переглянути розташування Церква святого Миколая Теребовлі на мапі

Обговорити статтю в спільноті