Історія

Величні храми української землі. Як багато їх зберегла історія, не дивлячись на нескінченні війни, жорстокість влади, комуністичне атеїстичний сказ… У кожного з них своя історія часом радісна, іноді сумна, але лише завдяки всеспокутуюче світло їхньої віри покоління змогли вистояти в божевільному вирі життя.

Два селища Моросівка та Черьомушна, кордон між якими лише і видно що з офіційних документів, а саме прискіпливе око і не знайде, з’явилися на світ десь у другій половині XVIII століття завдяки підприємливості вірнопідданих її імператорської величності Катерини II (1729 — 1796), що відзначилися при силовому зведення її на трон в обхід інших законних претендентів.

А вже через покоління загублені серед густої зелені хвойних лісів вони стали єдиним цілим під рукою вийшов майора Івана Енохіна (1767 – ), що вийшов у відставку після важкої служби на Кавказі. Свій новий маєток він назвав на честь дружини Капитольском. Ось тільки сімейне щастя в глибинці тривало не довго, і передісторія величного загубленому серед вічнозеленого оксамиту соснових лісів храму розпочнеться з трагедії однієї родини…

Спочатку помер сам господаря слобожанського маєтку на Сіверському Дінці, встигнувши благословити вдалий шлюб своєї єдиної дочки з прославленим генерал-майором Петром Степановичем Котляревським (1782 – 1852), коли їй ледь виповнилося сімнадцять. А через два роки (19 вересня 1818-го) від важких пологів померла і юна красуня Варвара Іванівна (1799 – 1818).

Невтішний вдівець і скорботна мати дівчини, що передчасно пішла в інший світ, в своїй скорботіу через рік спільними працями вирішили увічнити пам’ять про свою незагоєну душевну рану і на честь небесної покровительки в родовій садибі закласти кам’яний Варваринський храм, за основу для якого був прийнятий проект місцевого архітектора Петра Олексійовича Ярославського (1750 – 1810-ті). Освячення його відбулося чотирма роками пізніше (в 1823-ому).

Але гіркота втрати для Петра Степановича стала настільки сильною, що жити поруч з могилою тієї, кому він усім серцем був відданий, офіцер не зміг, як і не міг покинути її зовсім – після своєї офіційної відставки за станом здоров’я (часті головні болі після контузії) в 1822 році, не дивлячись на новий чин генерала від інфантерії та привабливу пропозицію Миколи I (1796 – 1855) зайняти пост головнокомандувача на Кавказі, Котляревський придбав село Олександрове поблизу Бахмута, яке служило йому резиденцією під час перебування на рідній землі.

Пройде ще століття, зміняться покоління різних власників Капитолівки при Ставках, і до влади на слобожанської землі після перевороту 1917-ого на довгі десятиліття прийдуть комуністи з їх кривавими атеїстичними віруваннями, під перекриттям яких будуть зруйновані тисячі українських храмів, а інші продовжать незавидне існування в якості спортзалів, цехів, складів… Капитолівській церкві святої Варвари майже пощастило – вона виявився в числі останніх, і навіть настінний розпис її внутрішніх інтер’єрів був збережений.

Відновлення ж богослужінь в старовинному храмі стало можливим лише з набуттям Україною незалежності, коли 18 листопада 1991 року була офіційна зареєстрована Свято-Варваринська громада, а через кілька років і сама храмова будівля повернулася своїм правовласникам, з тим щоб через кілька років перлина Капитолівки знову заблищала всіма гранями своєї первісної краси.

Архітектура

Центральнокупольний хрестоподібний (30м х 20м) в плані храм святої Варвари, розташований на південній околиці села, являє собою витонченого представника класичного напряму в архітектурі з одноярусною вежею-дзвіницею над нартексом. При цьому його центральна стандартна вісь симетрії схід-захід має нехарактерне відхилення на північ.

Витончені трикутні фронтони, розетки з рослинним орнаментом, круглий світловий барабан з круглими ж вікнами по периметру, витягнуті аркові ніші, чотириколонні портики іонічного ордеру вісей трансепта та центрального входу, архівольти віконних прорізів зі шропсамі, круглі башточки-надбудови і гострі шпилі куполів, модульйони та профільований карниз при поєднанні двох основних геометричних обсягів (круглого і квадратного) як основного периметра, так і дзвіниці створюють самобутній цілісний архітектурний вигляд споруди.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., с. Капитолівка, вул. Лугова, 1.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Слов’янськ – Харків – Полтава – Київ). В Ізюмі по вул. Харківській – вул. Маршала Федоренка до Капитолівки. При в’їзді в село повернути на вул. Лугову, на початку якої розташований храм святої Варвари.

Громадським автотранспортом або з/д сполученням до Ізюму, а потім приміським – з автовокзалу до Капитолівки, де розташована церква.