Витончений білий лебідь,котрий століттями охороняв душу селища загубленого десь в слобожанської глибинці, щоб в годину тріумфу і гірких сліз бути поруч опорою віри і надії його жителів.
Перший акцент Рокитнянської садиби як обіцянка чуда витонченості та краси в зеленій оправі облагородженої людською рукою природи, що короною застигла на вершині високого пагорба.
Пам’ятник загиблим в одній з найстрашніших воєн людства за свободу української землі, якої і після перемоги доведеться чекати ще чотири з половиною десятиліття.
Гірке нагадування про божевіллі двох тиранів, жертвами яких стали десятки мільйонів, а ненависть і ворожнеча розтягнулися на покоління.
Одне ім’я, і століття захоплення досконалістю ліній та витонченістю форм, які не змогли порушити всі ті, хто прийдуть після творця.
Чудове перевтілення із затишної приватної резиденції на храм знань, через терни руйнування і воскресіння в новому вигляді.