Грізна бойова одиниця, що довгий століття служила справі війни і руйнування та в мить переродилася на чесноту творення і чистоти, як провісник зміни світу заради майбутніх поколінь.
Храм муз під бронею кам’яних суворих стін, що світиться зсередини світлом натхнення і дихає чистим повітрям волі, щоб його берегині перебували в млості і спокої, продовжуючи дарувати світу красу.
Колиска таланту і невичерпна криниця натхнення для одного з найзнаменитіших художніх талантів України і простого чоловіка на ім’я Ілля Рєпін.
Благе починання з третьої спроби народжене в ім’я великого сина Чугуєва, що стало тим зерном, яке перетворило місто на березі Дінця на великий культурний центр, зібравши під своє крило всі більш-менш значущі місцеві пам’ятники та раритети.
Православне серце Чугува, яке у різних образах б’ється ось уже чотириста років в унісон з пульсом української землі то стихаючи, то пришвичуючись щоб на зорі третього тисячоліття стати біля витоків нової української духовності.
Величний пам’ятник класицизму на головній площі слобожанського військового містечка, як головна надихаюча і зміцнуюча сила на ратний подвиг в ім’я свободи і незалежності рідної землі.
Доля одного будинку як втілення історії слобожанської землі, в якій світ і прогрес вмить звертався на попіл війни, ховаючи під собою цілі покоління, і ламаючи людські души на століття вперед.
Тріумф творення над руйнуванням в одній окремо взятій точці на великій мапі світу заради збереження майбутнього людства на цій багатостраждальній землі.
Тритисячолітня історія причаїлася під скромно личиною звичайного будинку, що співає хвалебну оду Хроносу в знак подяки за збереження слідів минулого для наступних поколінь.
Пересічна маленька деталь міської архітектури, історія життя якої настільки звичайна, що залишилася непоміченою хроніками, але отримала свій лавровий вінок, коли на її поріг ступила нога часу, відображена в артефактах минувшини.
Тут сторіччя вирувало справжнє життя, як індикатор благополуччя і процвітання міста на березі Сіверського Дінця під захистом Гермеса.
Мовчазний пам’ятник одному з найдавніших людських мирних занять під захистом кам’яних склепінь, в тихих галереях якого затихаючи відлунням часу звучить шум пристрастей прожитих поколінь.