Історія
Чугуївські Торгвельні ряди
Зручна для переправи місцевість на березі річки Сіверський Дінець зберігає осколки минулих цивілізацій і народів, що давно пішли в світ тіней, залишивши по собі лише глиняні черепки та монети з ликами своїх правителів, які і зараз знаходять щасливчики з місцевих. І при цьому важко уявити собі скільки-небудь гідне поселення без представників торгівельної братії, що забезпечували гідний побут його мешканців, звичайно ж не без вигоди для себе.
Хоча документальна історія чугуївській торгівлі почалася лише в 1641 році (через три роки після офіційного заснування міста-фортеці) з грамоти від 8 грудня московського царя Михайла Федоровича Романова (1596 – 1645) на право місцевим вести комерційні справи з литовськими містами, для чого їхнім жителям дозволялось приїжджати та зупинятися в фортеці. Через чотири роки (29 вересня 1645-ого) його спадкоємцем Олексієм Михайловичем (1629 – 1676) була видана підтверджувальна це право грамота.
Аркада Кам'яних лотків
Так що за станом на 1712 рік (опис) під захистом оборонного периметра острогу крім соборного храму, будинків козацької старшини, церковного причту, митниці перебували хлібні і військові магазини, хоча міське торговище всеж розташовувалося поза фортечних стін. Хоча з часом на ряду з офіційно дозволеними поруч з міською площею з’являються дерев’яні лотки і прилавки для продажу супутніх товарів.
Кардинально ситуація змінилася з другої половини 1820-х після реформування системи військових поселень і зняття заборони на ведення торгівельної та ремісничої діяльності їх жителями. Тоді ж (1835 рік) в адміністративному центрі Чугуєва з’явилося диво цивілізації – кам’яні криті торгівельні ряди (Кам’яні лавки), вартість будівництва яких на той час була порівнянна зі зведенням розкішного садиби (8815 рублі 71коп.), що до того ж архітектурно закріпили кут вулиць Нікітській і Великий офіцерської.
Східний фасад торгівельних рядів
Вони-то і стали епіцентром життя військового містечка на найближче сторіччя – місткі зведені з урахуванням пожежної безпеки приміщення з глибокими льохами та зручною для відпочинку відвідувачів критою терасою-галерей зробили їх придатними для ведення дорогого бізнесу з продажу парфумерії, галантереї, гастрономії, а для менш вибагливих товарів роком пізніше поруч з’явилися дрібні приватні прибудови.
Бурхливі торжища, особливо багатолюдні в дні трьох чотириденних ярмарків (найбільша в день поминання Параскеви П’ятниці), тривали аж до більшовицького перевороту 1917-ого, коли весь український, а разом з ним і чугуївський світопорядок зник назавжди. Кам’яні лавки спорожніли, лише їх галереї використовувалися для продажу останніх цінностей в надії отримати копійку на прожиття.
Радянський міжвоєнний період, коли нові «господарі» втопили в крові мрії про українську незалежність, а разом з ними і всю підприємницьку ініціативу та приватну торгівлю, жваве місце в центрі Чугуєва залишилося на узбіччі історії і було використано в якості господарських складських приміщень.
Північний фасад Кам'яних крамниць
Розв’язана Союзом та фашистською Німеччиною Друга світова війна ступила на Слобожанську землю восени 1941-го, що для її жителів стало справжньою катастрофою, як і для Червоних крамниць – під час німецької окупації вони абсолютно вигоріли, дах обвалився, залишилися лише кістяки стін.
У післявоєнні радянські роки зручне приміщення поруч з міською забудовою було передано військовим частинам для використання під склади. Їм-то внесені до реєстру пам’яток архітектури України в 1963 році Торгові ряди зобов’язані своєю сучасною модернізацією з нарощуванням висоти стін, зміною кута нахилу покрівлі, облаштуванням другого ярусу, системою опалення, впроваджених під час реконструкції початку 1970-х.
І хоча ще в грудні 1990-го будівлю було передано з армійського фонду міській громаді для розміщення залів Чугуївського художнього музею І.Ю. Рєпіна, частину його приміщень були здані в оренду комерційним структурам, і тут як раніше запанував бог торгівлі Гермес, який править тут бал і понині.
Архітектура
Західний фасад Торгівельних рядів в Чугуєві
Прямокутна (70м х 17м) цегляна потинькована споруда Торгівельних рядів Чугуєва з глибокими льохами та брандмауерами виконано за типовим проектом рекомендованим для будівництва подібного роду будівель на теренах імперії і має яскраво виражену класичну стилістику.
Основним його архітектурним акцентом є 19-пролітна відкрита аркадна галерея (була заскленою з 1952 по 1990-ті), торці якої прикрашені двоколонними портиками доричного ордеру. Крім цього варто відзначити архівольти її аркових прорізів та декоративний оперізувальний карниз.
Фасади внутрішнього, поділеного на секції обсягу під плоскими перекриттями, кожна частина з яких має наскрізні виходи до галерей, членують лопатки. При цьому візуальними горизонтальними лініями периметр оперезують прямокутні на першому і квадратні на другому ярусі віконні прорізи. Глибокі льохи під кожною секцією мають хрестові склепіння.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Рози Люксембург, 26.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Харків – Довжанський) до Чугуєва. У місті по вулицях Харківській, а потім – Рози Люксембург до Торгівельних рядів.
Громадським транспортом з Харкова до вокзалу Чугуєва, а потім два квартали на схід (вул. Харківська – вул. Рози Люксембург) до Кам’яних лотків.