Краєзнавчий музей Чугуєва

Історія

Краєзнавчий музей в Чугуєві Чугуївський краєзнавчий музей

Найзручніше місце для переправи через могутній Сіверський Донець споконвіку служило запрошенням самої природи людині знайти відпочинок і млості на багатому дичиною і рибою березі в густій тіні лісу. Так що не дивно що перші знайдені в Чугуєві археологічні артефакти епохи бронзи (II – I тис. до н.е.) належать аж трьом різним поселенням.

Коли тишу Дикого Поля розірве стукіт копит коней скіфських племен, які на довгі століття облюбують ці безкраї простори, фактично ставши їх названими господарями, чугуївська переправа в V – VI столітті до н.е. буде ними визначена як один з небагатьох постійних стратегічних пунктів з укріпленим городищем і селищем навколо.

І через сторіччя після їх відходу в світ тіней через цю місцевість все також буде проходить один з торгівельних шляхів з Європи до Азії, про що красномовно свідчать монети римського імператора Октавіана Августа (63 до н.е. – 14 н.е.), котрі час від часу знаходять щасливчики з місцевих на міському березі річки.

Північне крило краєзнавчого музею Чугуєва Північне крило Офіцерського будинку в Чугуєві

Потім будуть ранньослов’янський (II – IV століття) період і епоха Київської Русі (IX – XIII) життя Чугуєва на слобожанської землі, коли його городище було одним зі східних форпостів Переяславського та Чернігівського князівств на шляху руйнівних набігів кочівників. І кровопролитний Західний похід 1236 – 1242 останніх під проводом Батия (1209 – 1256), у вогні якого на довгі століття зникне Русь-Україна, а земля стане безлюдній «країною Лебідь» – царством птахів і звірів.

А коли Московія вирішила розширити територію свого впливу на землі Дикого Поля аж до Криму, то використовуючи укріплення українців, котрі втекли від релігійно-національних утисків Речі Посполитої в слобожанські землі, то оголосила Чугуївське городище своєю дідивщиною і приписала лаври будівельника своєму князю Івану IV Грозному (1530 – 1584).

Потім буде перманентне виникнення в московських хроніках як охоронного укріплення при московському царі Михайлові Федоровича (1596 – 1645), острогу за його наступника Олексія Михайловича (1629 -1676) і нарешті міста з потужною фортифікаційною системою станом на 1712 рік (острог дубовий стоячий з вісьмома вежами, обкладеними і насипаними валами з напільного боку).

Огорожа території чугуївського краєзнавчого музею Огорожа музейної території

Міська історія військового поселення на березі Сіверського Дінця, в якій його статус змінювався від населеного пункту Азовської губернії (з 19 травня 1719), Бєлгородської провінції Київської губернії (з 19 жовтня 1732), Бєлгородської провінції Бєлгородської губернії (з 11 жовтня 1764) і нарешті повітового міста Харківської губернії (С25 квітня 1780), лише додала нових яскравих фарб в багату картину української держави.

Але, не дивлячись на все це, ідея наукового вивчення історії Чугуєва виникла лише в 1916 році, коли з ініціативи професора філологічних наук Миколи Федоровича Сумцова (1854 – 1922) були приведені дослідження місцевого Дорожнього палацу Петра I з метою пристосування під музей, але більшовицький переворот 1917 року на довгі десятиліття відсунув реалізацію цього проекту.

Лише в 1976 році були розпочаті роботи зі створення місцевого історико-краєзнавчого музею, для розміщення якого пристосували історичну будівлю першої половини XIX (так званий «Офіцерський дім»). І при цьому, не дивлячись на такий незначний термін існування, відкриття його відбулося (через вісім років 15 грудня 1984) при наявності значної колекції в десять тисяч експонатів, яка радує відвідувачів і донині.

Архітектура

Центральний вхід чугуївського краєзнавчого музею Центральний вхід краєзнавчого в Чугуєві

Стандартний будинок для офіцерів військового поселення початку XIX століття, де розміщена експозиція Чугуївського краєзнавчого, являє собою одноповерхову прямокутну (18м х 12м) цегляну потиньковану будівлю з цокольним ярусом для господарських потреб в шість вікон по фасаду і входом в центрі. Воно розташоване в північно-східному куті старої міської забудови поруч з центральною площею.

З архітектурних декоративних елементів Офіцерського будинку слід відзначити високий рустований цоколь з квадратними віконними нішами, ганок з кам’яними сходами на два сходи, профільовані лиштви вікон, витягнутий прямокутник порталу центрального входу, складнопрофільний лобовій карниз, які при всьому аскетизмі проекту кілька виділяють його із загального ряду красної лінії.

Експозиція

Маленька частина нинішньої десятитисячної чугуївській краєзнавчої експозиції виставлена для огляду в п’яти не надто великих залах Будинку офіцерів розбитих по тематикці представлених колекцій за фольклорною, історичною, військовою, етнографічною та археологічною складовою, котрі малюють повну картину життя Чугуєва як поселення від давніх часів до сьогодні.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Гвардійська, 10.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Харків – Довжанський) до Чугуєва. У місті по вулицях Харківській – Рози Люксембург до Гвардійської, уздовж якої розташований хранитель міської історії.

Громадським транспортом з Харкова до вокзалу Чугуєва, а потім два квартали на схід (вул. Жадановського – вул Гвардійська) до місцевого краєзнавчого музею.

Вікторія Шовчко

Переглянути розташування Краєзнавчий музей Чугуєва на мапі

Обговорити статтю в спільноті

Поділитися в FacebookДодати в TwitterДодати в Telegram