Історія
Будинок Васильєва в Харкові
Будинок побудований з душею, щоб втілити в життя всі найкращі ідеї і задуми гідні високого звання екстраординарного професора архітектури, що навчався у кращих представників петербурзького палладианства Джакомо Кваренгі (1744 – 1817) та Антоніо Порто (- 1809). Архітектор Євген Олексійович Васильєв (1778 – 1833) будував цей особняк в 1818 році для себе. Так що вся та чарівність скромності та витонченості духу споруди – це його особиста заслуга.
Ні, звичайно ж пізніше будівля перебудовувалася, але зміни не носили кардинальний характер. Перший раз свою руку до його реконструкції доклав академік, головний архітектор Харкова Андрій Андрійович Тон (1800 – 1858) в 1840-х, хоча з огляду на те, що він був шанувальником того ж стилістичного класичного напряму, це мало позначилося на зовнішніх фасадах, а більше торкнулося внутрішнбого планування.
Будівля Вознесенської гімназії в Харкові
У другій половині XIX століття витончена споруда на Мало-Сумській 2 переходить у володіння пастора Євангелісько-Лютеранської церкви, який віддав частину її під потреби організованої при Вознесенській парафії жіночої гімназії (голова педагогічної ради – Ірмер Герман Юлійович, начальниця – Неліус Оттіла Романівна), коли її стара двоповерхова будівля в Провіантському провулку по сусідству була розібрана з метою будівництва більш містке чотириповерхового колоса на початку ХХ сторічча.
Радянська влада, що втопила Східну Україну в крові, щоб зі зброєю встановити тут диктатуру пролетаріату після більшовицького перевороту 1917-ого, не знайшла для столітнього будинку кращого застосування, ніж передачу в житловий фонд з поселенням в кожну кімнату по родині.
У такому статусі будівля, практично не отримавши ушкоджень, пережила Другу світову війну 1939 – 1945 років, весь радянський період і зустріло в 1991-ому незалежність України, але для комуністичного режиму старий житловий фон практичним прирівнювався до підлягаючого знищенню, чому яскравим прикладом служить будинок Васильєв на Гоголя 2, доведений до плачевного стану.
Не поліпшила становища історичної будівлі в центрі старої харківської забудови і зоря нового третього тисячоліття – вона все також без вкрайнеобхідної реконструкції існує в руках приватних власників, деякі з яких пристосували його під комерційні потреби, змінивши зовнішній фасад з боку Марьяненського провулку.
Архітектура
Центральний фасад харківського будинку Васильєва
Прямокутний в плані (30м х 15м) цегляний потинькований з прибудовою сходового маршу в південній частині колишній будинок архітектора Є.О. Васильєва на високому цоколі є типовим представником класичного напряму в архітектурі XIX століття, коли витонченість завжди йшла поруч з виваженістю окремих елементів на межі аскетизму.
Невеликі архітектурні акценти у вигляді міжярусного профільованого карнизу, простих віконних лиштв доповнених прямокутним сандриком на другому поверсі, кутового русту зовнішніх фасадів та французького з акцентом замкового каменю цоколя малюють досить спокійну архітектурну картину, яка кілька пожвавлена ризалітом центрального фасаду по Гоголівській з чотирма раскрепованими пілястрами іонічного ордера і трикутним фронтоном на модульйонах.
Станом на початок ХХ століття, коли будівля займала Вознесенська гімназія, внутрішній простір носив ознаки коридорного планування з двобічним розташуванням кімнат, причому на першому поверсі в більш пізній час з боку двору з’явилися дві прибудови.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харьков, ул. Гоголя, 2.
Посилання
- Нотатки мандрівника. Харьковские прогулянки
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумській – Жона Міроносца – Пушкінська – Скрипника – Гоголя до власного будинку архітектора Васильєва.
Громадським транспортом по залізниці, маршрутними таксі до Харкова. У місті орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, до якого примикає Гоголівська з будівлею колишньої Вознесенської гімназії в її початку.