Мазанчевська кам'яниця

Історія

Кам'яниця Мазанчевська на львівській Ринковій площі Кам'яниця Мазанчевська

Перша будова на цьому місті, як і його оточуючі, спочатку була побудована німецькими поселенцями прибулими на запрошення короля Казимира III (1310 – 1370), що захопив Львів в 1349-ому – польський правитель не дуже жалував місцевих майстрових-українців, а в рідній державі кваліфікованих зодчих не знайшлося. Причому щоб знищити пам’ять про засновників міста з київських князів, він переніс центр на південний захід ближче до Полтви.

Причому при первісній забудові (XIV – початку XVI століття) будинки львівської Ринкової площі були дерев’яними одноповерховими кількаярусними, а основним стилістичним напрямком – готика. Контур їх (три вікна по фасаду) був визначений законом “рівних можливостей” для торговців і ремісників їх населяючих. Мабуть на зорі існування першого будови на цьому місці вона і отримала ім’я Мазанчевської, бо у всіх документах вона фігурує саме під цим ім’ям.

При цьому під кожним з вузьких довгих будинків, в тому числі і майбутнім №31, розташовувалися глибокі підвали для зберігання товарів, а частини з них використовувалася ще й для гіпокауста (повітряного обігріву приміщень), що частково врятувало майно їх господарів під час страшної пожежі, що спопелила місто на початку червня 1528 року.

Балкон закоханих Мазанчевской кам'яниці у Львові Балкон закоханих Мазанчевской кам'яниці

Забудову навколо дивом вцілілої Ратуші місцеві патриції почали нааново за індивідуальними проектами майстрів Відродження. Причому будівництво велося в камені за розпорядженням місцевої влади. Якою була перша Мазанчевська кам’яниця і хто виступав її будівельником – то покищо історія поки зберігає в секреті, хоча можливо їм був будівельник з роду Пищимуха.

В епоху великої модернізації львівської Ринковій площі в 1714-ому (за свідченням збереженого на одній з балок першого ярусу напису) кам’яниця була перебудована і можлива надбудована на один ярус через брак можливості збільшувати площу за рахунок розширення через планування належної їй ділянки.

З тих пір історія зберігає у своїй пам’яті прізвища Глушинських, Карвовських, Пастерських, Пйотровських, як господарів кам’яниці №31 (конскріпційний № 55), але нову історію її творили вже спиртові магнати Бачевські, які придбали її в XIX столітті.

Від Лейби Бачелєс, який вирішив підкорювати столицю Галичини відкриттям спиртзаводу в 1782-ому, і до Стефана, останнього керівника львівського сімейного заводу, рід з кожним роком багатів – перенесення заводу у зв’язку з розширенням до Знесіння, вихід на світовий ринок, посада президента Львівської торгово-промислової палати для його представника.

Картуш Мазанчевской кам'яниці на Ринковій площі Картуш львівської Мазанчевской кам'яниці

Це дозволило в період інтербелума почати масштабну реконструкцію фамільної резиденції, перший поверх якої до того ж виступав фірмовим магазином їх лікеро-горілчаної компанії. Виконаний за три роки проект був розроблений архітектором Броніславом Віктором (1886 – 1961), а скульптурні елементи були виконані скульптором Зигмундом Курчинський (1886 – 1953).

І зараз Мазанчевська кам’яниця, як і протягом усього періоду свого існування, дає притулок чергового поколінню львів’ян, хоча після анексії України московськими вихідцями за підсумками Другої світової війни, її господарями є не одна сім’я, а перший поверх і досі служить храмом богу торгівлі Меркурію.

Архітектура

Чотириповерховий з мансардою будинок №31 на Ринковій площі Львова так і залишився тривіконним по фасаду витягнутим цегляним потинькованним складним периметром чотири поверхи плюс мансарда в висоту. Його головний фасад, виконаний в стилі віденського модерну прикрашений балконом з витонченими балясинами на консолях у вигляді левових маскаронів, порталом центрального входу з геометричним малюнком фризу, картушем з датою останньої перебудови, багатими віконними лиштвами центральної вертикальної осі, скульптурами в нішах мансардного ярусу.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Львів, пл. Ринок, 31.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий), М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів), М12 (Тернопіль – Львів), М11 (Перемишль – Городок – Львів), М10 (Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів) до об’їздної. Далі по місту прямувати: вул. Стрийська – вул. Шота Руставелі – вул. Зелена – вул. Студентська – вул. Левицького – пл. Соборна – вул. Галицька (по головній) до повороту на вул. Беринди, яка виходить до пішохідній зоні Ринкової площі.

Громадським транспортом до Львова, а потім в центр старого міста до проспекту Свободи. На другій паралельній вулиці з півночі, в західній частині Ринкової площі розташована кам’яниця Мазанчевська.

Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті