Історія
Татьянівський Всіхсвятський скит
Пройде три століття після появи на сторінках документальних хронік монастиря в Святих горах, доки не назріло рішення насущного питання про будівництво на деякому віддаленні від обителі церкви для пустельників, які бажали сховатися від очей нескінченного потоку паломників, що наповнили святиню в надії на спокутування своїх гріхів і зцілення.
Храмом Всіх святих був збудований на горі на південь від пустині над Сіверським Дінцем і освячений в 1912-ому при останньому настоятелеві Трифоні (Скрипченко) (1865 – 1939). Фактично церква була цвинтарною і представляла собою однонавову цегляну святиню в псевдо-руському стилі з дзвіницею над бабинцем.
Всього через десяток років Всіхсвятській церкві, що тоді значилася за Банно-Тетьянівською парафією, довелося приміряти на себе роль останнього оплоту православ’я – шалений люмпен, котрий захопив владу на східноукраїнських землях, в рамках будівництва диктатури пролетаріату в 1922-ому зачинив Святогірський монастир, і його нечисленна братія під проводом ієромонаха Михайла Глушко перебралася у віддалену пустинь.
Всіхсвятський храм Святогірської лаври
Але і тут їм радянська влада дозволила затриматися лише ненадовго – на початку червня 1931 року останні троє братів були вигнані з скиту лише з невеликими торбинками особистих речей за плечима. З їх відходом православ’я покинуло святогірську землю на довгих півстоліття. Саму ж цегляну будівлю на цвинтарі ради в кращих своїх традиціях пристосували під зерносховище.
Не постраждалий під час Другої світової війни Всіхсвятський храм знищили червоні атеїсти в мирному 1947-ому, коли підірвали в його стінах знайдені під час розмінування округи снаряди. Разом зі святинею канув в небуття і цвинтар при ній – його просто тоді ж зрівняли з землею, а хрести і могильні камені вивезли.
Світло віри повернувся в Святі гори тільки після здобуття Україною незалежності, коли в 1992-му печерна обитель почала довгий шлях свого відновлення. Однією з його віх стало відродження скиту Всіх святих, початок якому було покладено в 2000-ому. Перший храм був зведений, як і інші будівлі комплексу, на місці колишнього кладовища. Вже через два роки дерев’яна святиня була закінчена, хоча освячення її митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон (Шукало) (1951 -) провів лише 20 жовтня 2004 року.
А в 2009-му на фундаменті підірваної більшовиками церкви побачив світ новий розкішний дерев’яний Всіхсвятський храм, побудований на пожертви численних вірян. Так що зараз повністю оформлений скит в оточенні власних пасіки, городів та саду на шістсот коренів є не тільки однією з родзинок Святогірської лаври, але і її надійною підмогою в господарських справах.
Архітектура
Всіхсвятський скит Святогорської Лаври
Як один з кращих зразків наслідування дерев’яному храмовому зодчеству храм Всіх святих о сімнадцяти головах-маківках з покриттям сріблястим осиковим лемешем являє собою соснову колодну будову шатрового типу восьмерик на четверику при об’ємному нашаруванні різнорівневих обсягів.
Окрасою ж святині, крім вище згаданих голівок на високих барабанах служать щипцевий пояс, орнаментовані обрамлення фронтонів, різьблені колони критого крильця, прості віконні лиштви, піддасся великого виносу, маківоподібний контур хрестових вісей нижнього обсягу. При цьому мінімальне використання декорового оформлення з лишком компенсується використанням двох видів деревини, який візуально відтіняє деталі.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Донецька обл., Святогірський р-н, с. Тетянівка, вул. Всіхсвятська, 1.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Слов’янськ – Харків – Полтава – Київ) або Р 19 (Маріуполь – Донецьк – Слов’янськ), а потім М03 до з’їзду перед Святогірськом на Тетянівку, далі прямувати до першого повороту ліворуч, від якого дорога прямує до пустині.
Громадським автотранспортом або залізницею до Святогірська, а потім – пішки через Сіверський Донець і лавру на гору, в поле за якою розташований Всіхсвятський скит.