Ратуша в Кам'янець-Подільському

Історія

Кам'янець-Подільська ратуша Ратуша Кам'янець-Подільського

Відлік часу існування будівля Польського магістрату починає з радісної події дарування Кам’янець-Подільському, нехай і не в повному обсязі, Магдебурзького права у 1374 році, яке в тому числі передбачало право міста на самостійне формування органів місцевого самоврядування (магістрату).

Підтвердження раніше отриманих та додаткові привілеї Магдебурзького права місто отримало у 1432 році згідно вірчі грамоти польського короля Владислава II Ягайла (1351 – 1434). А через два роки Кам’янець стає королівським містом, набуваючи ще більше прав, в наслідок чого будівля магістрату стає центром не лише міста, але і округи, притуливши під своїм дахом розділені польський, російський і вірменський магістрати.

Поряд з будівлею магістрату в 1638 році на кошти, заповідані вірменським купцем для будівництва водопроводу, зводиться Вірменський (Міський) колодязь, який, не дивлячись на свою другу назву, не діяв ні дня, бо джерело, що його живить солоне і мале.

Зал суду Музею кам'янець-подільського магістрату Зал суду в Музеї кам'янець-подільської ратуші

Будівля виконувала роль адміністративного центру аж до 1672 року, коли місто було, згідно почесної капітуляції, віддано туркам у ході турецько-польської війни (1672 – 1676), зазнавши значні архітектурні зміни вході реконструкції 1616 з усунення наслідків пожежі.

Проте вже через 27 років у 1699 році за умовами Карловицького миру, в Кам’янець повертається польська влада, знову оселившись в стінах будівлі магістрату.

Повторна масштабна реконструкція будівлі, проведена в 1754 році на кошти воєводства, залишила на пам’ятній плиті фасаду про цю подію пам’ятний напис і герб міста – сяюче золоте сонце з дванадцятьма променями.

У 1793 році Кам’янець-Подільський був офіційно приєднаний до Російської імперії (1721 – 1917), щоб ніколи вже не повернуться до складу Польщі.

Центральний фасад Кам'янець-Подільської ратуші Центральний фасад ратуші Кам'янець-Подільського

Після пожеж 1817 і 1850 років будівлю Ратуші знову реставрують, змінюючи стиль будівлі в дусі часу, але залишаючи призначення – магістрат – зосередження адміністративної (рада) і правовий (суд) влади міста, яке зберігається аж до 1870 року.

Новим призначенням колишньої будівлі магістрату (1870 рік) стає виконання функцій поліцейського управління з камерами попереднього ув’язнення у підвальній частині.

Велика Вітчизняна війна (1941 – 1945) принесла будівлі Ратуші нові нещастя – його приміщення були зруйновані, зовнішні стіни пошкоджені, дзвони скинуті, але забуття тривало не довго: вигляд будинку відновлено у 1952 – 1956 роках.

Бічний фасад Кам'янець-Подільської магістрату Бічний фасад ратуші Кам'янець-Подільського

Через одинадцять років, в 1967 році, будівлю колишнього Польського магістрату передають історичному музею-заповіднику Кам’янець-Подільського, який розташовує в його залах художній відділ, що демонструє на першому поверсі твори майстрів Поділля, а на другому – всесвітньовизнаних творців живопису. Крім того, експозиції музею постійно поповнювалася експонатами пересувних виставок з фондів Музею мистецтв народів Сходу, Ермітажу та запасників інших музеїв Міністерства культури.

Чергова реконструкція застала будівлю Ратуші у 1981 році, під час якої на рівні четвертого ярусу Дзвіниці був виявлений циферблат годинника, який від початку прикрашав башту. Роком пізніше Картинна галерея, що складається з експонатів музею, була відкрита в колишній будівлі Семінарії.

2001 ознаменувався для будівлі магістрату відкриттям нової експозиції “Суд середньовічного Кам’янця” в розчищених підвалах, де демонструвалися приховані від очей обивателя закуліси судочинства тих років.

Архітектура

Дзвіниця кам'янець-подільської Ратуші Дзвіниця кам'янець-подільської Ратуші

Первісна споруда Польського магістрату включала лише двоповерхову будівлю з десятикімнатним першим і дев’ятикімнатним другим поверхами і підвальним приміщенням, яке, імовірно, складається з дев’яти кімнат з яких розчищено лише три. Чотиригранна восьміярусная Дзвіниця ж відстояла від неї на відстані 3 м аж до реконструкції 1616 року, коли дві будівлі об’єднали в єдиний архітектурний ансамбль.

Після багаторазових перебудов, пожеж і реставрацій зовнішній вигляд будівлі Ратуші вже не піддається чіткій класифікації з точки зору класичної архітектури – в ньому присутні і барокові, і ампірні, і ренесансні елементи.

Рожево-біла одноповерхова ротонда (1754 рік) поруч із будівлею магістрату захищає Вірменський (Міський) колодязь глибиною близько 40 м, який, тим не менш, не використовувався за призначенням з-за високої солоності і убозтва джерела.

Визначні пам’ятки

Годинник на Дзвіниці – одна з прикрас Ратуші, якому майже чверть століття (1753 рік). Виготовлені львівським майстром дзвонових справ Теодором (Федором) Полянським з срібла і міді спочатку для Домініканського костелу, два дзвони виявилися вельми доречними до головного годинника Кам’янець-Подільського.

Але під перекриттями другого ярусу є ще більш давній циферблат у двадцять чотири поділки, знайдений під час реконструкції 1981 року, який є ровесником будівлі.

Знаряддя тортур в музеї Кам'янець-Подільського магістрату Знаряддя тортур в музеї Кам'янець-Подільської ратуші

У трьох приміщеннях підвалів Польського магістрату в 2001 році відкрита експозиція “Суд середньовічного Кам’янця”, де за допомогою воскових фігур і атрибутів ката відновлена достовірна картина тортур казематів середньовіччя, де фантазія ката обмежувалася лише довжиною людського життя.

Кафе “Ратуша” вірменського підприємця розташувалося на першому поверсі однойменної будівлі в 2002 році. Особливий шарм трьом залах на 60 місць надають вікові стіни і склепіння будівлі, не зворушені рукою “сучасних майстрів”, а погожим літнім днем так приємно посидіти в тіні аркових перекриттів балкону другого поверху на кручених стільчиках.

Другий поверх колишнього магістрату з 2004 року займає експозиція “Музею історії Магдебурзького права”, де у відновленому залі магістрату можна дізнатися про права та привілеї, якими наділявся Кам’янець при його отриманні, і “Музею грошей”, який включає експонати багатою нумізматичної колекції від монет І століття н.е. до бонн (аналог паперових купюр) 1921 року.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Хмельницька область, м. Кам’янець-Подільський, пл. Польський Ринок, 1.

Тел. (03849) 2-75-90.

Години роботи: з 10-00 до 18-00, взимку – з 9-00 до 17-00.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 20 (Житомир – Хмельницький – Чернівці), далі в Старе місто, центром якого є площа.

Громадським транспортом по залізниці до Кам’янець – Подільського, далі в Старе місто, центром якого є площа.

Виктория Шовчко