Собор Різдва Христова в Ізяславі

Історія

Ізяславський собор Різдва Христового Собор Різдва Христового в Ізяслав

Удільні Волинські князівства, втім як і все місцеве населення Київської Русі, на момент історично-припущеної дати виникнення Ізяславу в першій половині XII століття було православним. Поява міста на офіційних документальних сторінках в 1386-ому, коли грамотою литовського князя Вітовта (1350 – 1430) та польського короля Владіслава (1362 – 1434) було підтверджено його приналежність князю Федіру Острозькому (1360 — 1437) з давнього православного роду, ситуація суттєво не змінилася.

Фактично віри предків трималися всі нащадки засновника роду, Юрія Васильовича Острозького-Заславського (1432 — 1500), аж до 1594 року, коли Іван IV Іванович Заславський (1562 — 1629) прийняв разом із сім’єю католізаціям. Хоча при цьому конкретні відомості про існування православних храмів, окрім Мелецького монастиря, немає. Про них натякали лише місцеві метричні книги (найраніші збережені від 1844 року).

Перша інформація про дерев’яну православну святиню Заславля, як тоді називалося місто, з’являється тільки в другій половині XVIII століття. Храм на честь Різдва Христового ж офіційно почав відлік свого існування тільки в 1823-ому, коли на пожертви місцевої громади поруч зі Старим замком, в самій гущі міської забудови, був закладений перший камінь до його фундаменту (причому його розташування свідчить про те, що раніше тут вже існувала православна святиня в якомусь вигляді). Закінчено і освячена споруда була тринадцять років по тому з легкої руки господаря місцевих володінь князя Карла Янушевича Сангушко (- 1840).

Табличка з ликом святих на фасаді храму Різдва Христового в Ізяславі Табличка з ликом святих на фасаді храму

Мурована церква з чотирипілонною дзвіницю не мала багатого церковного начиння, книг та ризниці бо все це купувалося коштом її вірян, які віддали перевагу новому двоярусному іконостасу. Причому саме міцна, заможна (в її володінні значилося 64 дес. 630 саж. землі та плебанія в шість будинків) парафія забезпечила їй надання соборного статусу в 1863 році з припискою цвинтарного Успенського храму (дерев’яний 1800 року побудови). Окрім того станом на кінець XIX століття святиня опікувалася школою грамотності, яку прихистила під своїм крилом в одній з будівель плебанії.

Після більшовицького перевороту 1917-ого і московської окупації більшої частини українських земель озброєним люмпеном собор Різдва Христового, котрий з 1919 року належав Українській автокефальній православній церкві, протистояв червоним атеїстам ще більше десятиліття, не дивлячись на посилення гонінь проти релігії, її служителів та прихильників. Мабуть як головний символ незламності і стійкості міста перед лицем випробувань, в 1930-х святиню більшовики підірвали.

Відновлення української незалежності стало зорею воскресіння соборної святині Ізяслава, коли в 1990-х на сплюндрованому шість десятиліть тому місці знов запалав вогник християнської віри і в фундамент майбутньої церкви був покладений наріжний камінь. Зовсім не схожа на свого попередницю вишуканістю деталей та піднесеність форм, вона стала дороговказом відродження місцевої православної духовності.

Архітектура

Дзвіниця Христоріздвянського собору Ізяславу Дзвіниця Христоріздвянського собору

Первинно будівля храму Різдва Христового представляла собою центрально-купольну муровану з подальшим тинькуванням споруду у вигляді латинського хреста під крита бляхою стріхою з фарбуванням мідянкою. Причому головним акцентом її слугував саме величезний шаломоподібним куполом, який вінчав невисокий барабан із невеличкими світловими вікнами. В той час вона мала два приділи: головний та на честь Преображення Господня. Поруч з основною будівлею розташовувалася мурована ж чотирипілонна дзвіниця.

Наразі зараз собор представляє собою класичну хрестово-купольну споруду з триярусною дзвіницею над притвором з домінантою куполу із главкою на гранованому барабані над середхрестям, виконану в псевдоруському стилі з багатою обробкою еклектичними елементами: архівольти на об’ємних напівколонах з перехопленням та без на гирках, ніші зі святими образами, кілеподібні закомари, профільований лобовий карниз, неширокий фриз, барельєфні православні хрести, рослинний орнамент ліпних гірлянд, розетки та орнаментований пояс барабанів.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Хмельницька обл., м. Ізяслав, вул. Заславська, 2.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Р05 (Сарни – Рівно – Старокостянтинів) або Р32 (Кременець – Ржищів) або Р49 (Новоград-Волинський – Шепетівка) далі – по Т1804 (Корець – Славута – Антоніни) або Т2313 (Кам’янка – Шепетівка) до Ізяслава. В місті по Незалежності — Заславській, яка проходить повз храмовий комплекс.

Міжміським транспортом до Ізяслава, а потім – в бік Старого міста транспортом, що прямує головною (Незалежності — Заславською) до собору Різдва Христова.

Вікторія Шовчко

Обговорити статтю в спільноті