Палац Завойко в Дунаївцях

Історія

Палац Завойко в Дунаївцях Палац Завойко

Активна господарська позиція власників від Антоніни Красинської (в дівоцтві Чацької) (1756 — 1833), котра активно займалася розвитком місцевих виробництв із запрошенням німецьких майстрів-поселенців і перетворила Дунаївці на великий промисловий центр, до нащадків місцевого шляхтича Віктора Скибневського (1787 — 1859), котрий придбав маєток в 1850-ому, щоб продовжити справу своїх попередників, забезпечили місту сталий економічний розвиток.

Тому купівля в 1891 році містечка (хоч і без офіційного статусу) на жвавому перехресті головного поштового шляху між Брест-Литовським – тодішньою столицею Московської імперії та Проскурів – Кам’янець у Броніслава Скибневського було надійним капіталовкладенням для Василь Завойко на довгі роки та гарним спадком для його дітей.

На той час Дунаївці були не тільки адміністративним центром великих маєтностей в дві тисячі десятин (в тому числі Антонівка, Вінцентівка, Заставль, Мушкутинці, Панасівка, Січенці), а ще й мали в своєму реєстрі сорок німецьких та єврейських суконних фабрик з ринками збуту в Україні та Польщі на півмільйони карбованців на рік, на яких були зайняті шість сотень людей, велику кількість кушнірських та ковальських цехів, взуттєві майстерні і, звичайно ж, золото українських полів (зернові), що масово йшло на експорт.

Романтичний палацовий став з острівцем в Дунаївцях Палацовий став з острівцем в Дунаївцях

Корона маєтностей потребувала головного діаманту — родової резиденції, достойної цього високого звання. Ні, тут вже був “палац Красінських”:/uk/2969/palats-krasinskikh-v-dunayivtsyakh, але ж він розташовувався в самому центрі шумного містечка навпроти тракту, до того ж був обмежений міською забудовою по периметру. Тихе місце для садиби було обране в кількох кварталах на схід в заплаві річки Студениці, а будівництво почалось десь наприкінці XIX — початку XX століть.

Маєток Завойко з палацом, флігелем та кількома господарськими спорудами розкинувся над пряслами ставів та голубою стрічкою річки. Але господарям-творцям насолоджуватися своєю резиденцією довелось недовго — невдовзі імперія двоголового орла, терзана імперськими амбіціями, розв’язала Першу світову війну ХХ століття, яка поховала її під своїми уламками разом із усталеним укладом життя.

Режим червоного терору, який захопив владу на частині українських земель після більшовицького перевороту 1917 року, невдовзі реквізував усе приватне майно громадян на користь молодої країни рад. Дунаєвецький палацевий комплекс Завойко не став виключенням — його передали під потреби місцевої лікарні, що в де-якому сенсі зберегло його від повного руйнування.

Палац Завойко в Дунаївцях Палац Завойко

Він пережив не тільки весь радянський період з його нищівним ударом розв’язаної комуністичним режимом та фашистською Німеччиною Другої світової війни ХХ століття, а й перші важки роки відновлення української незалежності. Що зникло в безодні часу без сліду — це унікальні інтер’єри та меблі, якими були прикрашені палац та флігель. В 2010-х були проведені ремонтно-відновлювальні роботи зовнішніх фасадів, хоч і без залучення реставраційних майстрів, бо і на зараз комплекс не має офіційного статусу пам’ятки архітектури державного значення.

Архітектура

Комплекс, що знаходиться в зеленій зоні міста в декількох кварталах від його центру оповитий зеленню парку із столітніми деревами, включаючи трьохсотрічну липу, що відбивається в дзеркальній гладі трьох ставів. Він складається із безпосередньо палацу на схилі пагорбу, флігелю неподалік, декількох господарських споруд та сторожки при в’їзди.

Сторожка охороняє в’їзд з боку вулиці Горького і відкриває панораму палацевого комплексу. Вона представляє собою, як і всі інші будівлі, цегляну споруду з подальшим тинькуванням. Відмінною рисою маленького в одне віконце прямокутника є висока двосхила стріха із заламом та трикутними слуховими віконцями в тимпанах.

Східний фасад палацу Завойко в Дунаївцях Східний фасад палацу Завойко

Палац Завойко — двоповерхова прямокутна асиметрична споруда з боковими ризалітами та складнопрофільною гранованою прибудовою з півдня. Фактично після чисельних ремонтів комунальної власності ХХ століття від колишньої пишності зовнішнього декору залишилися лише круглі слухові вікна тимпанів фронтонів ризалітів, витягнуті арки частини вікон та профільований карниз. Головною ж окрасою його служить колонний портик центрального входу з канельованими квадратними в плані опорами доричного ордеру, дверним порталом в фільонках, нешироким фризом відкресленим профільованими карнизами та балконом другого поверху в мереживі кованих ґрат.

Одноповерховий флігель трошки вище по схилу своїми контурами перегукується з центральною будівлею, але дещо в спрощеному виді — ті ж масивні фронтони по центральному та парковому фасадах бічних ризалітів (тільки з парними арковими слуховими віконцями), складний профіль, ганок.

З господарських споруд цікавою є та, що знаходиться трішки нижче по схилу з боку флігелю — її риси також стилізовані під палац, але родзинку складають ступінчасті фронтони, яки виділяють її серед інших.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Хмельницька обл., м. Дунаївці, вул. Горького, 7.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці) до Дунаївців, в місті по вулицях МТС — Горького до сторожки, від якої шлях до палацу Завойко пролягає ліворуч, вздовж берега ставу, а далі – між ставами на пагорб.

Міським транспортом до зупинки Дунаївців, а потім міським, що прямує до Центральної районної лікарні, частина корпусів якої займає палацеві будівлі.

Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті