Історія

Невеличке село Требухівці, яке давно вже злилось би з Меджибожем, якби не велика заплава Південного Бугу – обидва населених пункти всю свою історію йшли поруч, хоч останній і виступав в якості домінуючого, надаючи селянам першого в разі потреби кров та захист в стінах своєї могутньої фортеці. Дві половинки одного цілого в горі разом, в радості порізно – своя адміністрація, свій життєвий уклад, свої святині.

Мабуть споконвіку в Требухівцях існувала власна православна церква, тому що переважну більшість їхнього півторатисячного населення завжди складали селяни, а частка міщан була мізерною. Хоча з яких саме часів храм існував і скільки реінкарнацій пережив – про те інформація губиться десь в темряві часів.

Відомо лише, що вже в XVIII столітті місцева церква освяченна на честь Іоанна Богослова була дерев’яною, а наприкінці його – вже на стільки занепала, що вимагала негайного ремонту. Але православна громада села була настільки згуртованою, що її рішенням було замість ремонту перебудувати церкву в камені, що в той час було і зараз залишається дуже недешевим задоволенням.

Саме тому роботи з зведення святіни тривали аж до 1818 року, і її первинний мурований проект не передбачав нової дзвіниці, бо це ще більше підвищило б його вартість. Із старого начиння до нової будівлі перенесли лише триярусний різьблений іконостас з намісцевими іконами в мідних ризах під склом.

Після позбавлення Адама Чарторийського (1770 – 1861) «царської милості» (після московської окупації Поділля 1792 року у нього відібрали, а потім повернули сімейні маєтності) за участь в антиросійському повстанні 1830 року, Меджибіж разом із Требухівцями царським урядом був перетворений на військове поселення із значним ростом ролі православ’я, як ідейного натхненника війська, що забезпечило Іоано-Богословський храм новою кам’яною дзвіницею.

Саме цікаве, що требухівська церква була набагато заможнішою за меджибізьку, маючи у парафіяльному володінні сорок сім десятин землі та грошовий вклад на сто рублів (у міської були дві лише кам’яні лавки та будинок в церковній огорожі для здачі в найом). Мабуть саме це послужило першопричиною підпорядкування храму Івана Богослова Успенській парафії в 1844-ому.

Але то було проти волі небес – за чотири роки в головну меджибізьку святиню вдарила блискавка, зруйнувавши склепіння приділу Воскресіння Господня, престол та зничтоживши все його начиння, в наслідок чого храм на хорах Успенської церкви було скасовано. Через пів-століття вона так і значилася не відремонтованою.

Після більшовицької окупації Поділля в наслідок зброєного перевороту 1917-ого, новою владою на українських теренах були розпочаті атеїстичні гоніння всіх церков та конфесій в боротьбі за повне володіння умами та серцями своїх нових «підданих». П’ять передвоєнних років сільська церква теж була зачинена, хоч і не зруйнована.

Друга світова війна 1939 – 1945 років пощадила будівлю, і ціною великих жертв з боку місцевої влади у повоєнний радянський час церква Іоанна Богослова фактично лишалася діючою, хоча номінально значилася як складське приміщення, що дозволило зберегти її в первинному вигляді.

Після відновлення української незалежності в 1991-ому требухівський храм вийшов з підпілля, але з огляду на минулі часи так і лишився підпорядкованим меджибізькому. Тому служби тут велися лише по святах, а обряди відбувалися за попередньою домовленістю, хоча старовинні ікони в антуражі двохсотрічних інтер’єрів – це особливий світ миру та спокою серед буремних хвиль життя.

Архітектура

Комплекс церкви Іоана Богослова, що розташований вздовж головної вулиці села, нині складається з безпосередньо храмової будівлі, надбрамної дзвіниці, яка замикає невисокий цегляний тинькований оперезуючий ділянку по колу паркан з посиленими кутовими тумбами під двосхилим покриттям.

Невеличка однонавова хрестово-купольна храмова споруда із скороченими вісями трансепту, хорами та без апсиди оформлена за канонами класичного стилю: аркові вікна, профільовані карнизи, фриз з квітковими розетками, скошені кути квадратного високого барабану зімкненої покрівлі з маленькими арковими віконцями (кругле на заході). Головний її декоровий акцент зосереджений на центральному фасаді парними пілястрами доричного ордеру, порталом центрального входу в простих лиштвах, табличками в обрамлені і без зі святими образами та трикутним фронтоном з заламом.

Двоярусна дзвіниця прикрашена більш нарядно: портали аркових отворів з шропсованими люнетами та ніш першого в лиштвах з перехопленням під карнизом з дентикулами, на другому вони оформлені пілястрами доричного ордеру, що підтримують фриз із карнизом. Вінчають споруду лобовий карниз на дентикулах, невисокий квадратний барабан із строєними отворами та зімкнена покрівля.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Хмельницька обл., с. Требухівці, вул Довжанського, 17.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е50 (М12) (Ужгород – Тернопіль – Хмельницький — Вінниця — Кропивницький – Дніпро — Донецьк), а далі по Т2319 (Стара Синява – Требухівці), яка проходить повз храм.

Громадським транспортом з Хмельницького / Вінниці до повороту на Меджибіж, а далі попутним чи пішки до церкви Іоана Богослова в центрі Требухівців.