Історія

Шатавське християнство починалося в інші часи в зовсім іншому місці – перший дерев’яний храм згадується ще в документах XVI століття, але більш конкретна інформація стосується вже церкви побудованої в 1738 році на пожертви парафіян та місцевого священника Михайла Годинкевича і освяченої кам’янецьким офіціалом Римбалою на честь Успіння пресвятої Богородиці. Була вона теж дерев’яною трикупольною і знаходилася в південно-західній частині містечка за струмком по дорозі в Маків. Але пожежа спопеліла її до тла.

Дивно, але наступну святиню, теж дерев’яну Успенську в один купол, в 1772-ому заклали вже на новому місці, а про попередній храм деякий час нагадував лише кам’яний хрест перед селянським подвір’ям, що зайняло спорожнілу ділянку. Новий значно скромніший храм будувався в основному піклуваннями священника сусіднього села Супрунківці, отцем Миколаєм Угриновичем.

П’ятий син Адам та Ян Непомука (1778 – 1841), які отримали придбану на додачу до Маківа в 1887-ому Шатаву у спадок від свого батька Войцеха Ряциборовского (1734 – 1798), почали розвиток, а разом із ним велику перебудову отриманих маєтностей, в рамках яких в першому з’явився новий палацевий комплекс в оточенні величного парку, друга ж мала отримати новий храм.

Цікаво, що будівництво святині на честь Іоана Богослова в 1831-ому Адам Рациборовський почав, не отримавши належного дозволу церковної влади (храмозданої грамоти) за власним планом та смаком без урахування вимог і канонів християнського зодчества. Вісім років роботи, а будівництво все ще було далеке від закінчення.

Тим часом стара Успенська церква зовсім занепала, тому шатавську парафію довелося тимчасово приєднати до маківського Хрестовоздвиженського храму (з 1834 по 1846 роки). Але оновлення робіт з будівництва власного містечкового храму так і не сталося – цьому всіма засобами чинили опір церковні служителі, наполягаючи на неканонічності споруди.

Лише з призначенням в Шатаву отця Корніча в 1862-ому справа доведення до ладу споруди нового кам’яного храму зрушила з мертвої точки. Причому первинний іконостас нової церкви Іоанна Богослова був споруджений місцевим теслею, а ікони намальовані самим священиком, для якого в тому ж році побудовано власний будинок.

П’ять років потому при храмі почала діяти церковна школа для місцевих дітлахів, яка в 1896-ому стала церковно-парафіяльною. Загалом остання чверть XIX століття стала епохою розквіту святині – в 1884-ому була побудована домівка для її псаломщика, а наприкінці – з’явився різьблений іконостас з професійно мальованими образами.

Після озброєного захоплення влади в Україні черговим московським люмпеном в 1920-ому на церкву загалом і шатавську зокрема почався шалений тиск рад з метою усунення її впливу на громадян та монополізації усієї повноти влади над умами і серцями в своїх руках. Храм було зачинено.

Вогник православної віри повернувся в стіни незвичайної споруди разом із відновленням української незалежності в 1991-ому, коли громада Іоанна Богослова повернула споруду у свою власність, розпочавши довгий шлях відновлення місцевої духовності з побудовою в 2010-х дзвіниці та поступовим відродженням збереженої плебанії поруч.

Архітектура

Комплекс шатавської церкви, що розташована на невеличкому пагорбі в північній частині селища вздовж автошляху Дунаївці – Кам’янець, нині складається з величної храмової будівлі, новозбудованої окреморозташщованої дзвіниці в північному куті та частково збереженої плебанії за межами невисокого мурованого фарбованого без тинькування паркану під двосхилою стріхою.

Кругла ротонда Іоанно-Богословського цілком з тесаного каменю на дев’яти кам’яних стовпах з’єднаних арками несе вагу високого циліндричного світлового барабану під маківкою із хрестом. Виконана за класичними традиціями унікальна храмова споруда носить риси готичної архітектури – стрімкі стрілчасті арки вікон здвоєні на першому ярусі обрамлені профільованими лиштвами зі стилізованим трилисниками на чолі, а в барабані поодинокі декоровані шропсами. До кілеподібного порталу центрального входу з різьбленими дверима ведуть одномаршеві сходи, а над ним виситься кругле вікно-«роза». Під карнизом основного обсягу проходить зубчастий пояс з трьохцентровим арковим декором.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Хмельницька обл., с. Шатава, вул. Хмельницьке шосе, 13.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Чернівці), який в Шатаві проходить повз церкву Іоанна Богослова.

Громадським транспортом з Кам’янця / Дунаївців до Шатави. Православна святиня розташована в північній частині селища.