Історія
ГАЗ-ММ чи в народі «Полуторка» (отримала свою назву за півторатонну вантажопідіймальність) стала тим стратегічним кроком, який напередодні початку (1938) розв’язання фашистською Німеччиною та радянською Москвою жахіття під назвою Друга світова війна мав надати останній технічні переваги в питанні вантажоперевезень за рахунок збільшення потужності двигуна до п’ятдесяти кінських сил.
Ця покращена версія ГАЗ-АА (радянська копія Форду-АА) за технічними даними мала розвивати швидкість до сімдесяти кілометрів на годину при повному навантаженні та власній вазі в 1,81 тони. До того ж посилена підвіска, нова система керування, гальма на задні колеса та карданний вал передбачали підвищення маневровності та прохідності цього «чуда комуністичного автопрому».
На папері все було чудово, але московити не були б самі собою, якби все йшло згідно розрахункових планів – фактично до 1940 року вантажівка не випускалася в такому вигляді з-за дефіциту двигунів заявленої потужності. Хоча станом на початок бойових дій на території союзу їхня кількість налічувала вже 151 тисячу штук. Однак протягом 1942 – 1945 років більшість автомобілів цієї марки випускався у так званому «спрощеному вигляді» (ГАЗ-ММ-ВВ та ГАЗ-ММ-13), в комплектації яких були дерев’яно-брезентова кабіна (замість дверцят – брезентові клапани) та крила з покрівельного або будь-якого іншого легкогнучкого дешевого металу.
Модифікований автомобіль продовжував виконувати свої функції і після закінчення бойових дій (випускалась до 1951-ого), широко використовуючись у відновленні народного господарства завдяки своїм високим прохідним можливостям. Саме тому «Полуторка», вважається автомобілем перемоги у всіх сенсах. Але з часом цих ветеранів автомобільного фронту один за одним списали на заслужений відпочинок, а по факту утилізували та розібрали на запчастини.
По факту на кінець 1980-х років автомобілів ГАЗ-ММ лишилися лічені одиниці, з огляду на що один з таких раритетів потрапив до славутської обласної автомобільної школи, вирішено було перетворити його на пам’ятник після реставрації силами власного колективу. Роботи були закінчені в 1987-ому.
Відновлена вантажівка зайняла почесне місце на постаменті перед центральним фасадом шкільної будівлі, щоб нагадувати про військово-трудовий подвиг перших залізних коней, які прийшли в цей світ, щоб значно полегшити людський труд. З тієї пори легенду свого часу підтримують в належному стані нові покоління учнів та вчителів автомобільної справи Славути, щоб передати наочну пам’ять про перші ваговозів майбутнім поколінням.
Архітектура
Простий прямокутний залізо-бетонний постамент, який є візуальним троном для пам’ятника, з бронзовою пам’ятною табличкою основних історико-технічних характеристик та згадкою про тих, хто не дав цьому раритету зникнути разом із своїми братами у вирії часу: ГАЗ-ММ – «Автомобіль – воїн, автомобіль – трудівник» (мабуть найкраща епітафія для славетної кар’єри легендарної вантажівки).
Сам автомобіль з металевою кабіною, гнутими крилами, переднім бампером у вигляді двох металевих стрічок, захисним козирком над лобовим склом, обома передніми фарами, на оригінальних колесах з білою франтівською смужкою та кузовом з набірних дерев’яних дошок розташовано на вмурованих металевих опорах постаменту, що тримають його під передню та задню вісі. Він звернений до міської магістралі лобовою частиною.
Додаткова інформація
Місце розташування: Україна, Хмельницька обл., м. Славута, вул. Князів Сангушків, 6 (Автошкола).
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Р05 (Сарни – Рівно – Старокостянтинів), а далі – Т1804 (Корець – Славута – Антоніни). В місті по вул. Остозькій – вул. Князів Сангушків до автошколи.
Міжміським транспортом до автовокзалу Славути, а потім – міським до Міського парку, поруч із яким розташований пам’ятник легендарному ГАЗ-ММ.