Церква Різдва Богородиці в Славуті

Історія

Комплекс церкви Різдва Богородиці в Славуті Церква Різдва Богородиці в Славуті

Коріння славутського православ’я губляться десь в глибині століть коли на місті майбутнього села Славутина, з’явилися поруч два українських села Деражня та Воля в заплаві річок Горинь та Утки. А потім був великий проект Юрія Івановича Заславського (1529 – 1636) з об’єднання з перспективою отримання Магдебурзького права (яке, не дивлячись на інтенсивне заселення мешканцями навколишніх сіл, втім було отримане лише 1754-ому з рук польського короля Августа ІІІ (1696 – 1763)).

Але протягом існування Славути в обох своїх іпостасях з плином часу відомості про православну парафію та її святиню загубилися. Хоча, з огляду на первинний селищний статус вона імовірно була дерев’яною, можливо перебудованою кілька разів (хвилі бойових дії визвольної війни під приводом Богдана Хмельницького 1648 – 1657 років та шведської навали 1708 – 1709 років прокотились поселенням, а опис церковного начиння зберігся лише за 1806 рік).

Новітня історія кам’яного храму Різдва Пресвятої Богородиці починається в ХІХ столітті з фундації тодішнього власника маєтності князя Євстахія Еразма Сангушко (1768 – 1844) будівництва його в камені в межах великої перебудови та осучаснення міста, який за кілька десятиліть перетворився його стараннями на розвинений торгівельно-промисловий центр Поділля.

Дзвіниця собору Різдва Пресвятої Богородиці в Славуті Дзвіниця собору Різдва Богородиці в Славуті

Будівництво церкви на кошти господаря та парафіян щасливо закінчилося освяченням 11 липня 1819 року разом із кам’яною огорожею, надбрамним корпусом та дзвіницею поруч. Завдяки щедрим пожертвам (окрім садибної землі вона отримувала дохід із своїх орних, сінокісних, пасічних, погостних ділянок в самому місті, селище Улашанівка, урочищі Дубенка, при Горині та біля Лучницької корчми загальною площею 47 десятини 1441 саженей) храм був розкішно декорований в нутрі і зовні.

Протягом наступних десятиліть на території комплексу були на кошти парафіян збудовані перекриті бляхою кам’яні споруда сторожки, крамниця та будівля під лавку. Тому статки дозволили вільно провести капітальний ремонт святині в 1896-ому.

Славутська церква Різдва Пресвятої Богородиці станом на кінець ХІХ століття мала п’ятий клас, достатньо церковного начиння та приписанний до неї дерев’яний на кам’яному фундаменті цвинтарний храм на честь Великомученика Георгія 1828 року побудови (первинно святої Анни, зведений на кошти Карла Леонгарда, переосвяченний після реконструкції в 1888-ому). Причт складався з священника (який також на церковній садибній землі власний будинок), псаломщика та просфорія.

Славутський храм Різдва Пресвятої Богородиці Славутський храм Різдва Богородиці

В рік святкування дев’яносторічного ювілею головної православної святині міста за ініціативи тодішнього власника Славути князя Романа Даміана Сангушко (1832 – 1917) розпочалася масштабна реставрація комплексу, головною складовою якої став розпис внутрішніх інтер’єрів малярами Олександром Мурашкою (1975 – 1919) та Семеном Івковським (1874 – 1927) за принципом декору київського Володимирського собору.

За червоних атеїстів, які окупували більшу частину України після перевороту 1917-ого, церква Різдва Богородиці, втім як і всі інші релігійні установи всіх течій і конфесій, зазнала утисків. Вони припинилися лише з відновленням української незалежності в 1991 году. Протягом 2000-х громада провела реставрацію храмового комплексу, і на зараз він виблискує всіма гранями своєї прекрасної первозданної краси.

Архітектура

Розташованих в заплаві ріки Утка комплекс Різдва Пресвятої Богородиці, як яскравий представник українського бароко, має самобутній декор з багатьма архітектурними акцентами, які поєднують всі його складові в єдине ціле лишаючи індивідуальність від центральної споруди до надбрамного корпусу.

Дзвіниця собору Різдва Пресвятої Богородиці в Славуті Дзвіниця собору Різдва Богородиці в Славуті

Сам храм представляє собою центрально-купольну (краї трьох осей прикрашають маленькі подовжені маківки-сигнатурки) складнопрофільну будівлю, що в плані наближується до хреста без апсиди з чотирма ризницями, бабинцем та критим ґанком. Його зовнішній декор складають кутові лопатки, аркатура фронтонів, профільований лобовий карниз, фриз із ширинками, та центральний купол, що покоїться на високому світловому прикрашеному архівольтами на імпостах (горизонтальна раскреповка) барабані з витягнутими арками вікон.

Окреморозташована дзвіниця – триярусна споруда (верхній дерев’яний) під шатровим дахом із щипцями декорована архівольтами аркових прорізів першого ярусу, профільованими карнизами, горизонтальним членуванням другого та простими лиштвами прямокутних вікон третього.

Надбрамний корпус побудований у вигляді трипрольотної споруди з акцентом на двоярусній прикрашеній святими образами, нішами та тумбами під чотирисхилим, стилізованим під вежі перекриттям центральній частині. Бокові одноярусні мають коробові аркові прольоти в обрамлені архівольтів та такі ж самі тумби-вежі.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Хмельницька обл., м. Славута, вул. Церковна, 22.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Р05 (Сарни – Рівно – Старокостянтинів), а далі – Т1804 (Корець – Славута – Антоніни). В місті по вулицям Остозькій / Соборній – Церковній до храма Різдва Богородиці.

Міжміським транспортом до автовокзалу Славути, а потім – два квартали на північ до православної святині (Площа Шевченка – вул. Церковна).

Вікторія Шовчко

Обговорити статтю в спільноті