Київський (П'ятничанський) міст Вінниці

Історія

Київський (П'ятничанський) міст Вінниці Київський міст Вінниці

Однією з стародавніх сполучних ланок, яка зв’язувала північну частину вінницького центру із Замостям та дві частини П’ятничан на різних берегах, була поромна переправа, що проходила через нині захований десь на глибині двох метрів під товщею вод Південного Бугу острів Спорт. Її актуальність значно виросла разом із будівництвом на лівобережжі залізничної станції в 1870-ому, а разом з тим і початком активного будівництва поруч з нею промислових підприємств.

Наприкінці XIX століття місту навіть довелося боротися в суді за існування переправи з надзаможним грецьким купцем Олександром Клеантовичем Кумбарі, який викупив величезний маєток графині Сантуан в 1894 році одним лотом, що позбавило городян можливості дістатися набережної з переправою навпростець по тодішній Театральній (нині Миколи Оводова). А через кілька років після набуття права власності на вузький прохід – облагородило його кам’яними сходами.

Голуби на П'ятничанському мосту Вінниці Голуби на П'ятничанському мосту

Розпад імперії Романових, яку вони самі спровокували втягуванням в Першу світову 1914 – 1918 років, нетривалий період повернення української незалежності, нова московська окупація під червоними прапорами 1920-ого… переправа на Кумбарах продовжувала свою діяльність. Радянська влада усвідомила необхідність побудови мосту на П’ятничанах десь в 1930-х, був він побудований дерев’яним.

А потім влітку 1941-ого радянська армія підірвала той перший міст, тікаючи на схід від своїх вчорашніх німецьких союзників від час гарячої фази Другої світової війни 1939 – 1945 років. На його місці під час нацистської окупації діяв понтонний міст, але до відновлення справа так і не дійшла.

В повоєнній Україні у радянської влади руки до П’ятничанскої головної сполучної ланки через Буг руки не доходили більше десятиліття, тому старий, позабутий кумбарівський пором знов став на часі і активно використовувався.

Питанням стану місцевої інфраструктури вінницька влада почала займатися лише в середині 1950-х. Тоді-то і була розроблена проектно-кошторисна документація для всіх трьох міських мостів, причому Центральний та Київський (П’ятничанський) фактично зводилися за одним проектом. А вже в 1962-ому останній був зданий в експлуатацію, ставши рушійним фактором розвитку північного лівобережжя Вінниці.

Коти Київського мосту у Вінниці Коти вінницького Київського мосту

Простота та надійність проекту дозволила владі забути про нього на півстоліття, а потім невблаганний час дався в ознаки – в 2017-ому почалася масштабна реконструкція магістралі, що перманентно тривала три роки. Саме тоді тут оселилися нові мешканці – бронзові сімейства курчат та єнотів, котів та метеликів, голубів та лебедів, гусаків та горобців, котрі перетворили його на місце туристичного паломництва.

Архітектура

Чотирипролітний п’ятипілонний арковий міст над Південним Бугом, що з’єднує два вінницьких береги по вулиці В’ячеслава Чорновола, має довжину 214 метрів та завширшки 20 метрів. Його опори представляють собою литі залізо-бетонні конструкції, на які спирається залізний каркас арок , що несуть на собі вагу чотирисмугового автомобільного полотна та двох бічних пішохідних зон з металевим парапетом прикрашеним вишеназваними бронзовими фігурками птахів та звірів.

Додаткова інформація

Місце розташування: Україна, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. В’ячеслава Чорновола.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Р11 (Вінниця – Немирів – Ямпіль) або по трасі Е50 (М12) (Львів – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кропивницький). В місті головною, що проходить в тому числі по пр. В’ячеслава Чорновола, який перетинає Південний Буг Київським мостом.

Громадським транспортом до Вінниці, а потім міським, що прямує по пр. Чорновола, до зупинки «Провулок Жуковського», в двох кварталах від якої вулиця проходить над річкою П’ятничанським мостом.

Вікторія Шовчко

Обговорити статтю в спільноті

Поділитися в FacebookДодати в TwitterДодати в Telegram