Ресторан-музей "Гуцульщина" в Яремче

Історія

Ресторан-музей "Гуцульщина" в Яремче Ресторан-музей "Гуцульщина" Яремче

Він більше схожий на казковий палац, а ніж на банального представника закладів громадського харчування, адже хто вгадає за витонченим різьбленим вбранням, гострими шпилями та розкішними терасами ресторан. Хоча задум поєднання традиційних зодчества, вбрання, кухні та співів виявився дуже успішним, що доказує сім десятиліть його існування.

А почалося все як відповідь на радянську окупацію української землі легалізовану світовою спільнотою в 1945-ому. В побоюванням зникнення унікальної карпатської культури було вирішено зібрати під одним дахом якомога більше унікальних українських традиційних напрямків від архітектури до страв, від одягу до предметів інтер’єру, від музики і співів до культурних звичаїв – так народилася ідея ресторану-музею.

Першим етапом його втілення стала дерев’яна різьблена будівля під традиційною драницею, розробку проекту якої довірили архітектору обласного управління містобудування та архітектури Івану Петровичу Боднаруку (1910 – 1977) як найкращому на той час продовжувачу гуцульських традицій та гідному спадкоємцю засновника українського дерев’яного модерну, Івана Левицького (1851 – 1919).

Центральний фасад ресторану "Гуцульщина" в Яремче Центральний фасад ресторану "Гуцульщина"

Побудований без жодного цвяха проект ресторану-музею «Гуцульщина» урочисто був відкритий для широкого загалу в 1958-ому, і з тих пір колекція його пам’яток з предметів побуту, начиння і одягу поступово ставала дедалі більшою, щоб наповнити українською національною сутністю достойно зроблену оболонку. За радянських часів тут було одне з яремчанських місць, де повною мірою туристи, що приїздили за тим незабутнім відчуттям самобутньої гуцульської бувальщини, могли поринути в той далекий всесвіт.

Як пам’ятка архітектури під захистом України перлина дерев’яного зодчества пережила не тільки падіння чергової імперії країни-окупанта в 1991 році, а й перші важкі роки поновлення української незалежності, ставши осередком відродження місцевих промислових традицій. При чому друга половина 2010-х дала їй новий поштовх для розвитку, і поруч з основною спорудою з’явилися допоміжні в тому ж стилі («мангальня»).

Зараз «Гуцульщина» входить до переліку обов’язкових до відвідування яремчанських пам’яток, як найкращий осередок місцевих українських традицій (інтер’єри, кухня, одяг офіціантів, застольні традиції, музичний супровід), всіх скільки-небудь публічних персон, про що розповідає багата колекція світлин на його стінах.

Відкрита тераса музею-ресторану "Гуцульщина" в Яремче Відкрита тераса "Гуцульщини" в Яремче

Саме тут відкривається гостинний шлях туристу до справжньої души Карпат в різномаїтті її проявів від сувенірного етноринку до чисельних природних маршрутів, найпопулярніші з яких Стежка Довбуша, «До найстарішого дерева», «На Маковицю», і куди рано чи пізно приведуть усі міські вулиці.

Архітектура

Зрубна безцвяхва конструкція ресторану-музею виконана з дотриманням канонів місцевої храмової архітектри. При цьому різнооб’ємна споруда з відкритою верандою за різбленою огорожею з декоративними ліхтарними стовпчиками (прибудова новітніх часів), що розташована на правому березі річки Прут поруч із знаменитим водоспадом Пробій, має мансардні трикутні люкарни-щипці та шпилі, що вінчають частину з них.

Діючий експонат музею "Гуцульщина" Експонат музею "Гуцульщина"

Зовнішні фасади «Гуцульщини» щедро прикрашені різьбленням з традиційним карпатським малюнком по торцях колоди із внутрішнім спілом, лиштв віконних отворів зі шропсами, фільонок чисельних дахових люкарн-щипців та мансардних балкончиків, а також фігурними кронштейнами піддашшя, мідними шпилями, драницею чотирисхилого даху із заламом та пірамідальною центральною вежею. Особливої уваги заслуговує портал центрального входу з ганком, на якому відвідувачів гостинно вітають дерев’яні статуї гуцула і гуцулки, а сам він прикрашений різьбленими фільонками по периметру та накладками в нижній частині дверного полотна.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Івано-Франківська обл., м. Яремче, вул. І. Петраша, 2.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Н09 (Мукачево – Івано-Франківськ – Львів) до південної околиці Яремче, за залізничною колією на правому березі Прута розташований ресторан-музей.

Громадським транспортом до залізничної/ автостанції Яремче, звідки пішки вздовж вул. Свободи в південному напрямку до «Гуцульщини» (після мосту через Прут).

Вікторія Шовчко

Обговорити статтю в спільноті

Поділитися в FacebookДодати в TwitterДодати в Telegram