Українські народні загадки про їжу (частина перша)

1. Чи хліб у піч сажають? (Тістом)

2. Сіло в ложці й спустило ножки. (Тісто)

3. Сидить собі на припічку й – ляп, ляп, ляп. (Каша кипить)

4. Не живу й не гуляю, сім бідів знаю, а від ножа помираю. (Хліб)

5. Б’ють мене ломакою, ріжуть мене ножакою. За те мене отак гублять, що всі мене дуже люблять. (Хліб)

6. Літом не кисне, зимою не мерзне, до обіду сушить, після обіду потушить. (Голод, апетит)

7. Кругом ями бігають люди з лопатами1. (Кругом миски з ложками)

8. З якої посудини не можна ні їсти, ні пити? (З пустої)

9. В якому місяці люди найменше хліба їдять? (В лютому (бо борошна обмаль))

10. Ішло сто дідів, мали вони по сто палиць, на кожній палиці по сто сучків, на кожному сучкові по сто торбів, в кожній торбі по сто пирогів, у кожному пирогові по сто шкварок. Скільки було дідів? (Сто)

11. Ні вуж, ні гадюка, а смашна штука. (Ковбаска)

12. Бери мене, бо я подорожня, та з притиском, бо сирота, та скоро, бо додому йду. (Морозиво)

13. Що в хаті поцілувати? (Кварта2)

14. Що в хаті щодня цілують? (Кварта)

15. Хто в хаті поцілуйко? (Кварта)

1 Варіанти заміни слова «лопата» в загадці:
а) з колами,
б) з булавами.

2 В господарстві «квартою» господині використовували квартові кухлі для швидкого відмірювання інгредієнтів під час приготування великих об’ємів їжі для родини чи робітників (наприклад, для круп, борошна чи молока).
В побуті (хаті, шинках, корчмах) «квартами» називали металеві або глиняні кухлі, що мали об’єм близько 1 літра. Згодом назва міри закріпилася за самою тарою, з якої пили воду, молоко, ель, пиво, вино чи мед.