Правильне використання приправ і прянощів – це справжнє мистецтво кулінарії. Смачна, правильно приправлена їжа збуджує апетит, стимулює травлення і приносить задоволення. Натомість надмір гострих речовин шкодить здоров’ю. Найкращий підхід – помірність і розмаїтість: поєднуйте різні приправи, використовуйте свіжу пряну зелень, мед, фрукти – і ваша їжа буде не лише смачною, а й корисною.
Їжа є основою здоров’я та життєдіяльності людини. Вона повинна бути не тільки поживною, але й смачною. Несмачна їжа швидко приїдається, не збуджує апетиту, пригнічує діяльність травних залоз, а тому погано перетравлюється і засвоюється. Така їжа не тільки не дає користі організму, але може бути і шкідливою.
Несмачна їжа швидко приїдається. Вона не збуджує апетиту, пригнічує діяльність травних залоз, а тому погано перетравлюється і засвоюється. Така їжа не тільки не дає користі організму, але може бути і шкідливою. Смак страви визначається доброякістю сировини, з якої її готують, способом готування і наявністю в ній приправ – смакових речовин і прянощів.
Таємниці гастрономічного балансу: Чому жир «любить» овочі та фрукти
Щоб поліпшити перетравлювання жирної страви, варто використовувати унікальну властивість овочів та фруктів у поєднанні з жирами посилювати роботу травних залоз. Жирна їжа сама по собі потребує багато зусиль від організму, але клітковина, органічні кислоти та ферменти, що містяться в рослинних компонентах, стимулюють виділення шлункового соку та жовчі. Це не лише полегшує травлення, але й запобігає відчуттю важкості.
Крім того, такі комбінації роблять їжу максимально збалансованою та поживною, адже жири допомагають організму засвоювати жиророзчинні вітаміни (A, D, E, K), на які багата городина.
М’ясо теплокровних тварин – це фундаментальний компонент людського раціону, який забезпечує організм високоякісним пластичним матеріалом. Його основу складають повноцінні білки, що містять збалансований набір незамінних амінокислот, які організм не здатний синтезувати самостійно. Окрім цього, м’ясо є головним джерелом гемового заліза (яке засвоюється найкраще), цинку, фосфору та вітамінів групи B (особливо B 12).
Комбіновані методи: Чому тушкування творить дива?
Жорсткіші частини м’ясної туші містять багато сполучної тканини (колагену). Смаження такого м’яса зробить його «гумовим». Саме тому кулінари застосовують комбінований метод: коротке смаження (для формування ароматної скоринки за реакцією Майяра), а потім – тривале тушкування у невеликій кількості рідини з додаванням кислих соусів чи овочів.
Біологічна цінність та унікальні властивості молока
Молоко — це унікальний продукт, створений самою природою, який має особливу властивість легко перетравлюватися та м’яко збуджувати діяльність травних залоз, не перевантажуючи шлунково-кишковий тракт. Воно містить практично всі необхідні для життєдіяльності організму поживні речовини у найоптимальніших співвідношеннях.
Овочі й фрукти є багатим джерелом різних цінних для організму речовин. Особливо багаті овочі і фрукти на вітаміни і мінеральні солі.
Завдяки наявності різних кислот і ефірних масел плоди і овочі мають приємний аромат, використовуються як смакові речовини і діють освіжаюче на організм. Вони вносять велику різноманітність у наше харчування.
Харчові продукти складаються з білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, вітамінів і води. Кожен з цих продуктів відіграє велику роль у житті людського організму.1
Білки
Найважливішою складовою частиною їжі є білки, особливо тваринні. Без білків неможливе життя людини. У 100 г продуктів тваринного походження міститься така кількість білків (у грамах):
Вона разом з узваром — той самий дух найжаданішого та найулюбленішого свята всього українства, разом з яким відчиняється брама між світів і магія народження нового Сонця спускається з небес на грішну землю. Багата кутя, разом з якою в Щедрий вечір в двері кожної української хати ось вже шість тисячоліть стукає магія та веселощі Різдвяної ночі з їхньою радістю нового початку для всього сущого.
Здавалось б найпростіші інгредієнти (пшениця чи рож — символ відродження та мед — солодке життя по воскресінні) та спосіб приготування, але нотки прадавньої української куховарьської магії і вони перетворюються на унікальний неземний смак, який з самісенького малку пробуджує у підсвідомості діточок той унікальний голос крові пращурів, який береже націю попри всі століття випробовувань долі, а інакше то — лише проста Дзьобавка (каша з пшениці з медом).
Що може бути простіше, ніж приготування юшки — поклади собі в воду м’ясо чи гриби, відвари, посоли-поперчи, додай ще якихось інгредієнтів за бажанням, а можна так лишити поживним дієтичним бульйоном, який так радять приймати лікарі в якості універсального еліксиру життя. Вибір та компонування інгредієнтів та приправ народжує свій особливий смак, і заміна чи відміна лише одного з них може допомогти появі на світ нового кулінарного шедевру.
Основою супу зазвичай в Україні завжди був приготований на м’ясі бульйон чи його пісний різновид — гриби. Хоча це і не було обов’язковою умовою, він міг бути приготований просто на воді із засмажкою на вершковому маслі, салі, олії чи топленому сирі в якості основи. Причому м’ясо/гриби за бажанням могло одного чи декількох видів одночасно (як наприклад для «Гетьманської юшки» використовувалося одночасно п’ять сортів), просто м’ясо або клалося одночасно і виймалося по мірі готовності, або додавалося поступово (курятина — до години, качка, гусятина, індичина — 1 годину 20 хв., кроль та свинина — 1,5 годин, яловичина — 2 — 2,5 години залежно від м’яса).
Гарбузи були в пошані у дорослих та дітлахів задовго до появи та набуття шаленої популярності на українській землі свята Всіх святих більш відоме під своєю англійською абревіатурною назвою Хелловін. Адже солодка чи солона і така ласа до споживання каші і бабки з них були не тільки невичерпним джерелом енергії, а одним із наявних в традиційному раціоні смаколиків на щодня будь-якої пори року.
Гарбузи через свою невибагливість росли спрадавна в кожному українському обійсті у всіх регіонах, даючи такий багатий врожай, що на весь наступний рік вистачало і всій родині, і худобі, що за спроможності без додаткової обробки та особливих умов зберігатися робило їх справжніми королями городу. Навіть нежалко було піднести цілого гарбуза в якості тактичної відмови сватам некоханого залицяльника згідно українського народного етикету.
Як найшвидше приготувати на велике сімейство смачнючу страву з м’яса без додаткової обробки ще й з мінімальними витратами сил? Адже м’ясо — це продукт який просто фізично потребує багато уваги та тривалого часу для приведення в їстівний стан. Відповідь проста: ну звичайно, подрібнити його, розірвавши монолітність м’язової структури, щоб температурі було легше впоратися з приведенням його до придатного стану споживання — чим дрібніше шматочки, тим менше час готівлі.
В Україні зазвичай розділяли два стани подрібнення м’яса, залежно від якої самостійна готова смажена страва мала власну назву: розтерте в пух м’ясо — котлети, мілко-мілко надрібнене — січеники (рублені котлетки). Існував ще третій вид, залежний від способу приготування, тушковані після обсмажування котлетки – тефтелі. Хоча при цьому сама класична форма всіх трьох страв була майже ідентичною круг чи овал приплюснутий з двох боків для зручності обжарювання. Вид м’яса, як і наявність допоміжних елементів, а також начинок, на приналежність до однієї з цих трьох категорій ролі не грали.