Гра-танок з ляльками
Рухи склали З. Березницька та Н. Мельникова. Музика Є. Сироткіна.
У грі-танку беруть участь 5—6 дівчаток та 5—6 хлопчиків, кожен заздалегідь знає свою пару. Проти глядачів стоять 5 – 6 стільчиків.
Українська дитяча танок-гра "Врожайна"
Українська народна мелодія адаптована А. Філіпенком.Слова та рухи Н. Кукловської.
У грі беруть участь 8—10 дівчаток. Стоять вони півколом так: у середніх чотирьох дівчаток в руках невеликі блюда з паляницями, у трьох справа — маленькі кошики з фруктами, у трьох зліва — кошики з овочами. Посередині кімнати стоїть столик. Під час гри-танку дівчатка весь час співають.
Веселий святковий хоровод
Рухи склала Н. Мельникова.
Слова М. Познанської.
На вступ (4 такти) виходять вісім дівчаток і шикуються ланцюжком біля бічної стіни. Праву руку з віночком осіннього листя дівчатка піднімають вгору, а лівою тримаються за спідничку. Кожна знає свою пару.
Усі діти починають співати пісню і танцюють:
Герць. Козацьке бойове мистецтво
Ну який ж справжній чоловік відмовить собі у задоволенні похизуватися перед іншими своєю відвагою, спритністю та силою? Тим більше, якщо він — українець, а на нього звернуті сотні-тисячі очей найвідважніших вояків свого і ворожого війська. Заворожуючи танок-двобій на межі життя і смерті, який в українській військовій культурі звався герць, а пізніше знайшов своє розповсюдження в загальному вжитку під сенсом: «запекле протистояння», «двобій», «зухвале вихваляння» (до речі – саме з останнього трактування пішло «герцювати»).
Так, дуелі перед повномасштабним боєм основних сил були відомі в історії з давніх-давен, в літописах навіть були зафіксовані рідкі випадки, коли головнокомандувачі задля збереження життя своїх підлеглих викликав на двобій ватажка ворожого стану (виклик передавали парламентери), або ж зіткнення відбувалося між найсильнішими представниками протиборчих сторін — за військом переможця в спарингу залишалося поле виграної битви.