Історія

Носії стародавньої мудрості, шепочучи тихим, але впевненим голосом через століття – книги, в яких долі людей і народів переплелися, щоб подарувати світу істину щасливого буття. Але в XIX столітті придбати собі, нехай невелику, частку вселенської мудрості могли собі дозволити небагато. Ось чому прогресивною офіцерською інтелігенцією Севастополя за пропозицією Василя Івановича Меліхова (1794 – 1863) була створена Морська бібліотека.

Початок майбутнього храму знань зі схвалення керівництва Чорноморського флоту Російської імперії було покладено в 1821 році, та тільки коштів на це благе починання в уряду не знайшлося крім позики в п’ять тисяч рублів. Але морське офіцерство – прогресивне і цілеспрямоване братство знайшло вихід – відраховувати з платні бажаючих по одній копійці з рубля.

Так на світ і з’явився перший читацький фонд севастопольської Морської бібліотеки, яка відкрила свої двері перед вдячними читачами 21 червня 1822, хоча ще й не у власних, а у казенних стінах. За перші двадцять років свого існування в її розпорядженні скупчилося близько трьох тисяч примірників книг.

З призначенням головнокомандувачем флотом на Чорному морі адмірала Михайла Петровича Лазарєва (1788 – 1851) в історії книгосховища почався період розквіту, в ході якого до 1844 року воно не тільки отримало свою власну будівлю (будівництво розпочато в 1837-му), але і значно розширила бібліотечний фонд. Та тільки вже через вісім місяців після відкриття нової будівлі його дотла спалила руйнівна пожежа.

Однак з благословення та за фінансової підтримки государя імператора Миколи I (1796 – 1855) вже через рік з невеликим було розпочато будівництво нового приміщення севастопольської Морської бібліотеки, яке в 1850-му подарувало Росії одну з прекрасніших будов такого типу з його мармуровою обробкою зовнішніх фасадів, скульптурою, витими внутрішніми сходами, відкритою терасою та затишним садочком. Кількість збережених в його стінах примірників книг досягла шістнадцяти тисяч.

Але й цієї будівлі судилося не довго бути храмом мудрості – початок Кримської війни поклав кінець її мирному існуванню, перетворивши спочатку на основний прес-центр, а потім і головний перев’язувальний пункт, очолюваний Миколою Івановичем Пироговим (1810 – 1881). До моменту відступу російських військ за Севастопольську затоку в 1855 років все його фонди вже були вивезені сухопутним шляхом до Миколаєва, а саму бібліотечну споруду підпалено (збереглася до наших днів лише вентиляційна Башта вітрів). Повне її знищення завершили окупаційні війська коаліції, які вивезли всі вцілілі після пожежі цінні складові (включаючи мармурові сходи).

Тридцять п’ять років основна частина Морської бібліотеки Севастополя тимчасово перебувала в Миколаєві, де зберігалася спочатку в стінах Спаського палацу, а потім розмістилася і почала діяти у вільних приміщеннях колишньої бібліотеки гідрографічного депо на Соборній площі. І лише в 1890 році повністю повернулася в рідні пенати зі значно збільшеним багажем (додаткові кілька тисяч примірників). Для її розміщення було виділено будівлю у Графської пристані поряд з Морським зібранням.

Через три роки по всіх навчальних, наукових та бібліотечних установах було кинуто клич із закликом про допомогу севастопольському книгосховищу, що подарувало йому впродовж найближчого десятирічча більше шести тисяч томів.

Так до початку другого руйнівного періоду в історії Севастополя (оборона 1941 – 1942) бібліотечний фонд міського храму мудрості становив близько ста шістдесяти тисяч томів. Зі вступом німецьких військ на Кримський півострів фонди його були евакуйовані в військово-морські частини Чорноморського флоту.

Переможне звільнення Кримського півострова у 1944 році відкрило для Морської бібліотеки друге дихання – спочатку в стінах Музею оборони Севастополя, але вже до кінця року у власних приміщеннях будівлі по Леніна 29, яке вона отримала у своє повне розпорядження.

У нинішнє приміщення по проспекту Нахімова Морська бібліотека перебралася в 1961 році, а ще через тридцять шість років (у 1997-му) наказом Головнокомандувача військово-морським флотом Росії їй було присвоєно ім’я першого опікуна – Михайла Петровича Лазарєва, яке вона гордо носить і донині.

Архітектура

Нинішня будівля книгосховища на Нахімова 7, звичайно ж поступаючись розкішним апартаментам Лазаревського проекту, являє собою триповерховий будинок з виступаючою центральною частиною, увінчаним шестиколонним портиком іонічного ордера у всю висоту другого і третього ярусів під трикутним полуфронтоном.

Відмінними рисами нинішнього споруди Морської бібліотеки є напівциркульні аркові вікна третього ярусу головного фасаду, заховані в глибині портика, і наличники вікон другого ярусу.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, АР Крим, м. Севастополь, пр. Нахімова, 7.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е105 (М26) (Харків – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Мелітополь – Джанкой – Сімферополь – Севастополь) або (М18) (Сімферополь – Ялта – Севастополь) на кільці повернути на Балаклавське шосе. У бік міста на розвилці слідувати по пр. Генерала Острякова – вул. Олега Кошового – вул. Миколи Музики (переходить у вул. 4-го бастіону) – пл. Ушакова – вул. Леніна, перехідну в пр. Нахімова після однойменній площі. Четвертий кутовий будинок зліва – Морська бібліотека.

Громадським транспортом до Севастополя (з/д, авто – вокзали) потім в центр старого міста. Від площі Нахімова 5 – 10 хвилин пішого ходу уздовж однойменного проспекту.