Історія

Багатоголосий різномовний шум натовпу і тиша двориків за високими стінами, гордовиті самовпевнені особи заможних купців і принижено згорблені тіні рабів, золота пишність мечетей і непривабливість бідних кварталів, розкіш лазень і бруд кривих вуличок — це середньовічне багатолике обличчя кримсько-татарсько-турецького Гезлева.

Лазні. Саме вони в ті далекі часи, коли Кримський півострів являв собою частиною східного світу з його витіюватою принадністю і кричущими контрастами, були невід’ємною складовою життя будь-якого міста – тут здебільшого вирішувалися нагальні проблеми, відбувалися ділові та культурні зустрічі, зав’язувалися необхідні зв’язки. І чим більше було місто, тим більша кількість цих таких життєво необхідних для східної людини споруд в ньому було. Так у майбутній Євпаторії їх налічувалося п’ять.

Найпрекрасніша і розкішна з тих стародавніх турецьких лазень знаходилася навпроти ханської мечеті Джума-Джамі. Їй випав щасливий жереб служити насолодою тіла і духу вищих правителів Криму і їх наближених. Своїм існуванням вона була зобов’язана Сахибу I Гірею (1501 – 1551). Крім того в місті існували Стара лазня, дві про назви яких історія замовчує і Маленька.

До наших днів стара Євпаторія зберегла дві цих унікальних споруди з відбитком східної культури на гладких стінах, ідентифікованих фахівцями як споруди XVI століття. Знаходячися всього в парі десятків метрів від серця старого Гезлева – вулиці Караїмської і двох кварталах одна від одної у них була схожа доля – їх кілька разів перебудовували, вони вірою і правдою служили справі підтримки тілесної і духовної чистоти євпаторійців і гостей міста протягом більше чотирьох століть, їх спіткала сумна доля запустіння і руйнування…

Ось тільки одна зі збережених турецьких лазень припинила своє існування в 1940-х, коли один з мільйонів снарядів Другої світової значно пошкодив її стіни, а друга – ще пів-століття виконувала свої функції, надаючи свої послуги будь-якому охочому за мізерну плату не дивлячись на внесення до державного реєстру пам’яток архітектури (1963 рік), поки її не закрили на реставрацію в кінці 1980-х, щоб поховати під уламками великої країни на ім’я СРСР (під час так і не почавшися відновлювальних робіт зникли останні древні сліди її високого духовного призначення).

Зоря нового століття і відродження інтересу до втрачених-було історичних цінностей почали довгий процес повернення до життя одного зі збережених стародавніх храмів чистоти Євпаторії – в 2012 році вони були відкриті для відвідування, хоча процес їх відновлення лише зробив перший крок.

Архітектура

Побудовані згідно з канонами зведення такого виду споруд, стародавні турецькі лазні Євпаторії являють собою многокупольну будівлю складену з місцевого вапняку-черепашнику на міцному розчині і буту з двома окремими входами паралельно розташованих чоловічої та жіночої частин.

Внутрішнє планування, освітлене асиметрично розташованими круглими отворами дахів-куполів, складається з послідовно сполучених чотирьох приміщень з поступово наростаючим температурним режимом (від 35 ° С до 55 ° С): роздягальні (так само відомої як кімната відпочинку), проміжного приміщення (воно же масажний кабінет), потільного залу (або іншими словами – парилки).

Принцип євпаторійської турецької лазні, як і її родичів по всьому світу, полягав в тілесному, а разом з ним і духовному, очищенні за рахунок створення дуже вологого (до 100%) жаркого повітря за рахунок підігріву підлоги у всіх приміщеннях (для комфорту відвідувачів видавалися спеціальні сабо на дерев’яній підошві) і нагнітання пару за рахунок підігріву водяного котла та подачи його через отвори в стінах. Куполоподібна стеля була необхідна для забезпечення комфорту клієнтів, які проводили в цих стінах бувало і цілий день – краплі конденсату стікали по стінах не накопичуючись і не скрапуючи.

У нинішньому своєму стані унікальні для Кримського півострова споруди османської культури втратили купольне завершення першого приміщення комплексу (поступилося місце плоскому перекриттю). Тако ж практично повністю було знищено внутрішній інтер’єр (мармуровий замінений ще в 1970-х бетоном і метлаською плиткою, окремі збережені архітектурні деталі перевезені в Євпаторійський краєзнавчий музей), стародавній водопровід поступився місцем сучасному (прокладені металеві труби, побудована картельна). І при всьому при цьому майже двадцять років приміщення лазней перебували в повному запустінні, віддані на поталу безжалісного часу і нечистоплотного люду.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Червоноармійська, 20б / вул. Ефета.

Як дістатися

По трасах Р25 (Сімферополь – Саки – Євпаторія) або Т0111 (Роздольне – Євпаторія) або Т0108 (Чорноморське – Євпаторія). По Євпаторії прямувати уздовж Роздольненського шосе, потім – вул. Ескадронній, далі – вул. Матвєєва, яка виходить до воріт Одун Базар Капусу, де починається пішохідна зона вулиці Караїмської (туристичний маршрут «Малий Єрусалим»). У трьох кварталах на перетині з вул. Червоноармійською знаходиться відкрита для відвідувань будівля турецьких лазень XVI століття (слідувати за вказівником в глиб кварталу).

Громадським транспортом до вокзалів Євпаторії (розташовані поруч). Потім пішим ходом 15-20 хвилин вздовж вулиці Інтернаціональної до перетину з вул. Червоноармійською, де в глибині третього кварталу зліва розташовано відкрита для огляду будівля мусульманської насолоди душі і тіла (прямувати за вказівниками).