Караїмська вулиця Євпаторії

Історія

Герб Євпаторії на арці Караїмської вулиці Герб Євпаторії

Вона зароджувалася тоді, коли галасливе багате місто в північній частині Каламітської затоки ще носило ім‘я Гезлева (XV століття), будучи одним з найбільших чорноморських портів Кримського півострова з багатонаціональним і різноконфесійним населенням. Тоді-то і пролягла всередині фортечних стін звивиста дорога, що сполучала головні східні ворота Одун Базар Капусу із західною частиною в районі Ак Мулла Капусу (ворота Білого мулли) – основного джерела цілющої вологи для всього численного населення міста.

Протягом століть (XV – XVIII століть), будучи зосередженням вируючого всередині фортечних стін життя і перебуваючи поблизу від центральної привілейованої частини Гезлева, що пролягала вздовж набережної, вулиця притягувала до себе увагу заможних купців і торговців досить забезпечених щоб дозволити собі жити тут.

Напруженість у російсько-турецьких відносинах, що вилилася в XVIII столітті у відкрите протистояння, принесла Гезлеву і його архітектурному серцю російське підданство під скіпетром двоголового орла і нових мешканців – її звивистий затишок припав до душі карімской громаді міста, що як раз набирала впливу.

Так незабаром (на зорі XIX століття) саме тут з‘явилися головний храм цього нечисленного, але користувавшоїся необмеженим впливом у Євпаторії релігійної спільноти, що не в останню чергу пов‘язано було з рішенням про перенесення резиденції його духовного лідера, а як наслідок – і перевод всіх капіталів караїмів, з Чуфут-Кале на береги Каламіткого затоки. На честь нових своїх мешканців вулиця стала носити назву Караїмської.

Арка на євпаторійської Караїмської вулиці Арка Караїмської вулиці Євпаторії

Кінець XIX – початок ХХ століть стає епохою її розквіту – тут крім всіляких будівель і споруд, пов‘язаних з діяльністю караїмської громади, з‘являються два прекрасних іудейських храми, а честь стати її жителями випадає лише видатним діячам міста.

Вітер змін, супроводжуючий становлення нового радянського суспільства на кримській землі (1920-ті – 1930-ті роки), перевів Караїмську вулицю, не дивлячись на безліч збережених пам‘яток архітектури, в розряд заштатних – адже храми один за одним закриваються в рамках політики загального атеїзму, а прогресивний культурний шар євпаторійської громади зникає як клас. Та до того ж старі ідеали поступаються місцем новим героям – її перейменовують на честь загиблого в боротьбі за революцію заступника голови Євпаторійського ревкому Василя Гордійовича Матвєєва (- 1919).

Майже століття (до початку ХIХ століття) перебування на задвірках історії згубно позначилося на архітектурних пам‘ятках Караїмської (історичну назву було повернуто на зламі тисячоліть) – частина з них перебувала в жалюгідному стані, інші ж і зовсім розчинилися в пучині часу.

Лише під кінець першого десятиліття нового тисячоліття проблемою відродження історичної перлини Євпаторії державна влада перейнялися всерйоз, коли в рамках туристичного маршруту “Малий Єрусалим” (2007 рік) була повернута до життя більша частина її пам‘яток.

Архітектура

Туристичний маршрут "Малий Єрусалим" у Євпаторії Маршрут "Малий Єрусалим" Євпаторії

Звивиста змійка на мапі Старого міста протяжністю майже в кілометр (950м) на ім‘я Караїмська вулиця, нині замкнена між вулицями Караєва і Дмитра Ульянова, є сполучною ниткою між минулим і майбутнім Євпаторії. Забудова орієнтованої зі сходу на захід звивистої пішохідної бруківки, що складається з невеликих одно- і двоповерхових будинків, внутрішній світ яких захований за високими кам‘яними парканами, здебільшого зберіг неповторний східний колорит XIX сторіччя.

Пам‘ятки

Починаючи свій шлях від фортечних воріт (Одун Базар Капус) пішохідна частина серця Старого Гезлева виходить на площу з білим лебедем Купецької синагоги, сплячого під муаром білого каменю, і повільно пропливаючи вздовж витончено прикрашених фасадів невеликих двориків спрямовує свої стопи до дивом всіцілого комплексу Турецьких лазень, які на своєму п‘ятисотлітному віку встигли побачити чимало поколінь євпаторійців і гостей міста з усіх куточків світу.

Звивиста бруківка крок за кроком наближає мандрівника до нині діючого міського іудейського храму – ремісничої синагоги Егія-Капай з зірками Давида в круглих віконцах, щоб усього лише через квартал відкрити дверцята в духовний світ загадкової караїмської громади в стінах її головних кенас та мармуровій табличці на стіні нічим непримітної будівлі, якої судилося, хоч і на мить, стати сховищем всієї мудрості цієї релігії.

Додаткова інформація

Місце знаходження: Україна, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Караїмська.

Як дістатися

По трасах Р25 (Сімферополь – Саки – Євпаторія) / Т0111 (Роздольне – Євпаторія) / Т0108 (Чорноморське – Євпаторія). У місті на Роздольненському кільці повернути на вул. Ескадрону, від якої бере свій початку вул. Матвєєва, що після фортечних воріт Гезлева змінює назву на Караїмську (пішохідна зона).

Громадським транспортом до вокзалів Євпаторії, звідки пішки 20-30 хвилин вздовж вулиці Інтернаціональній, потім поворот на вул. Дмитра Ульянова, а далі – Героїв десанту, яка перетинає Караїмську вулицю.

Виктория Шовчко