Палацове вишукування на центральній вулиці сучасного мегаполіса, мир і спокій якого ось вже сторіччя пильно стережуть два леви, щоб життя української Слобожанщини тривало, не дивлячись на всі підступні примхи тимчасових правителів від народу.
Тут в химерних завитках нестаріючої класики в буквальному сенсі народжується нова історія Харкова в любові та злагоді білого мережива і чорного атласу під святкові звуки маршу Мендельсона і крик новонароджених.
Архітектура на службі у меркантильного бога комерції, який ось уже понад століття заманює в свої сіті людські душі химерною вишуканістю фасадів, що обіцяють солодку млість кожним завитком, поки весь світ тримають на своїх плечах його титани.
Історія півсторічних шукань балансу між архітектурою і бізнесом, що породила на світ унікальний комплекс з барокової оболонкою і ренесансним серцем.
Сполучна ланка між минулим та майбутнім технічного Харкова як життєствердна рушійна сила буття, яка рухає і корифеям від промисловості, і юним поколінням винахідників.
Дві долі волею випадку сплетені воєдино, щоб породити одне з чудес міської архітектури в стилі неоренесансу під пильним поглядом каріатид і вензелями давно зниклого союзу.
Витонченість бароко в самому серці сучасного мегаполісу, як голос з прекрасного минулого, де чарівні муар і шовк, циліндри і сюртуки, манери і виховання формували характер майбутньої другої столиці України.
Одна з нот архітектурної забудови в життєствердній сонаті харківського буття, за пишним фасадом якої заховані десятки маленьких людських історій як незліченні крупинки яскравою картини історії одного міста.
Храм знань, який стояв за плечима багатьох видатних харків’ян як надійний оплот фундаментальних знань на сторожі громадянських інтересів і суспільного добробуту.
Третя гілка того, що через століття перетворить Харків в просвітницьку Мекку Східної України, слава про яку швидко ступила далеко за межі кордону однієї держави.
Скромна резиденція того, чиїми стараннями в Харкові відбулося не одне добре діло за щедрістю душі і совісті громадянина.
Маленька перлина, прихована від сторонніх очей зеленню Гоголівською та фасадами своїх монументальних сусідів, щоб зберегти пам’ять про творця і творця незаслужено забутому на курній полиці історичних літописів.
Від комерції до мистецтва, від царизму до рад, від пересічності до величі через терни переродження з легкої руки одного майстра, який в сірості побачив майбутнє.
Народжений тієї короткої миті історії, коли архітектура вже перетнула межу за якою були лише безликість і уніфікація, але поцілунок натхнення ще торкався чола зодчих.
Один з найпрекрасніших пам’ятників Кобзарю в світі, де автор і його герої, життя і вигадка пліч-о-пліч протистоять суворої дійсності за правду, за волю, за козацьку долю.
Честь і совість українського народу як вічне нагадування уроків історії, котрі так нав’язливо Московія віками змушувала забути, але народна пам’ять крові назавжди закарбувала в своїх генах.
Від розкішної резиденції для приватних осіб до служби на благо майбутнього в якості дозвільного центру для юних сердець, де пошук себе стає життєвим вибором.
Одна таємниця в розкоші муарової пелени захована від очей обивателів щоб одного разу показати світу свою історію десь звичайну у своїй невигадливості, але унікальну і неповторну як кожна доля.
Завжди на службі науки, навіть під химерно-легковажним нальотом кондитерської, щоб повстати з попелу в монументальності сталінського декору, поховавши на довгі десятиліття пам’ять про то колишнє щасливе життя.
За крок від науки до меркантилізму, за подих між війною і миром, життя та небуття в історії однієї будівлі на древньої харківської вулиці.