Історія
Дикий ліс і земляні вали, що довгих півтора століття служили єдиною перешкодою на шляху нещадного смерчу кочівників, відступили під натиском прогресу і цивілізації лише наприкінці XVIII століття. Тоді-то центральна Сумська вулиця і почала свій переможний хід на північ як матеріальне підтвердження темпів зростання губернського Харкова.
Так що перші власники у ділянок №№21 і 23 з’явилися, мабуть, в першій половині XIX століття, коли після дарування новоствореному університету великих земельних наділів навпроти Мироносицької церкви ця частина міста почала інтенсивно забудовуватися, а вартість тутешньої нерухомості – стрімко зростати.
Перші доменні відомості середини XIX століття пов’язують двоповерховий цегляний особняк по майбутній Сумській 19 з ім’ям власників відомого в Харкові магазину суконь для заможних пані купців Каппель, причому їм на міському плані належать вже обідві вищезгаданих суміжних ділянки.
Поступове перетворення звичайного губернського міста на культурно-просвітницький центр Східної України та значне розширення міської межі, яка до кінця XIX століття ступила далеко за водні кордони Лопані і Харкова, змусила власників комерційної нерухомості подумати про розширення своїх площ – Каппель в середині 1890-х в своєму внутрішньому дворі будують ще один цегляний корпус з оформленням фасадів технікою цегляної кладки.
А вже через кілька років комплекс по Сумській 21/23 (нині 19) придбає для відкриття прибуткового будинку Михайло Орестович Лихонін (1847 – ), який починає своє панування з масштабної реконструкції комплексу 1902 – 1905 років за проектом Михайла Іродіоновіча Дашкевича (1863 – 1830), в ході якої центральну будівлю вздовж червоної лінії Сумської було надбудовано на один поверх, з надвірного боку до нього був прибудований замикаючий п-образний периметр, а фасади вирішені в стилі раннього бароко.
Через п’ять років після закінчення будівництва пан Лихонін продає прибутковий будинок існуючому з 1865 року першому страховому товариству «Життя», котрому він належав аж до більшовицького перевороту 1917 року, після якого слобожанські землі були анексовані Московією, що скасувала приватну власність і відібрала будівлю на користь держави.
Благополучно переживши сім радянських десятиліть, а з ними і масштабну реконструкцію в 1979-му, за незалежної України унікальна архітектурна перлина повернулася під крило Гермеса і зараз, вже в статусі пам’ятки архітектури місцевого значення, є рідною домівкою для багатьох великих і малих комерційних проектів, хоча частина з приміщень і залишилася в житловому фонді.
Архітектура
Квадратний (бік 56м) триповерховий цегляний потинькований замкнений периметр з двоповерховим цегляним флігелем в центрі являє собою яскравого представника харківської архітектури, актуальність якого перевірена часом. Причому з огляду на те, що центральна частина уздовж червоної лінії забудови увібрала в себе більш ранню споруду, будівля має невисокий в порівнянні з сусідіми цоколь, а його в’їзна арка розташована під невеликим кутом.
Горизонтальне членування першого ярусу з левиними маскаронами прямокутних віконних прорізів, витончені балюстради і трикутні та аркові розірвані сандрики на кронштейнах з листям аканта другого, малюнок французького русту перекреслений строгими лініями замкового каменю центрального фасаду вигідно підкреслюють бічні та центральний ризаліти, модильйони, профільований карниз великого виносу, левові і жіночі маскарони, колони іонічного ордера, картуші, дві чоловічих каріатиди, на плечах яких спочиває балкон, а також декоровані розетками надбудови парапету. Витончену симетрію раннього бароко прибуткового будинку Лихоніна порушує лише проїзна арка поруч з центральним входом.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харьков, вул. Сумська, 19.
Посилання
- Нотатки мандрівника. Харківські прогулянки
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків), М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь) або М27 (Харків – Бєлгород). З об’їзної по Сумській до прибуткового будинку Лихоніна по непарній стороні.
Громадським транспортом до вокзалів Харкова, а потім міським (автобус) до зупинки «Сквер перемоги» / «Міський сад», а потім по Сумській один квартал на південь, вздовж червоної лінії якого розташований колишній прибутковий будинок страхового товариства «Життя».