Харківська Торгівельна біржа

Історія

Колишня харківська Торгова біржа Торгова біржа в Харкові

У ті давні часи, коли на берегах Лопані лише обживалися перші українці, котрі втекли від католицько-поневольницьких утисків Речі Посполитої та не обачно поклалися на запевнення захисту і заступництва московського царя, це місце ними було обрано для створення одного з центрів міської оборони – кутової Микільської сторожової вежі.

Це потім, на початку XIX століття, коли Харків далеко переступить межі тієї первинної козацької дерев’яної фортеці з Ярмарковій площею з напільного боку, а самі укріплення будуть практично повністю розібрані, тут з’являться перші дерев’яні будівлі торгівельного призначення. Адже майдан, що в офіційних документах отримав ім’я Микольського, перспективу якого ділянка колишньої вежі замикала з півдня, так і залишився комерційним серцем міста.

Пройде ще століття. Дерево замінить камінь, назавжди змінивши обличчя слобожанської столиці. Десь на рубежі XIX — XX століть на розі під № 13 з’явилося двоповерхова будівля в популярному на той час стилі неокласики з парапетом у вигляді балюстради на даху – галантерейний магазин знаменитого торгівельного дому «Брати Олександр і Яков Альшванг», який працював аж до більшовицького перевороту 1917-ого.

Скульптура покровителя торгівлі Гермеса на харківській біржі Скульптура покровителя торгівлі Гермеса

Нова влада рад, що зі зброєю в руках встановила свою диктатуру на східноукраїнських землях, не дивлячись на ліквідацію інституту приватної власності попервах ще намагалася перед усім світом зберегти цивілізований вигляд комерції в рамках нової економічної політики. З цією метою колишню галантерею в самому центрі Харкова на площі Тевелєва було вирішено перебудувати під потреби Торгівельної біржі.

Грандіозний проект Олександра Васильовича Линецького (1884 – 1953) не тільки змінив поверховість будівлі під №13, але й створив її новий унікальний вигляд із запам’ятовуваною скульптурною композицією та характерною вежею-надбудовою на вершині. Роботи були закінчені в 1925-ому, а через п’ять років програма НЕПу була фактично згорнута.

Спорожнілу будівлю харківської Торгівельної наприкінці 1920-х радянська влада віддала в розпорядження редакції газети «Комуніст», яка перебувала в цих стінах кілька років до свого переїзду до Київа.

Східний фасад харківської Торгової біржі на площі Конституції Східний фасад харківської Торгової біржі

З 1934-го колишня біржа стала рідною домівкою для відродженої на базі музичного факультету Музично-драматичного інституту Консерваторії з вісьмома факультетами (оркестрові та народні інструменти, фортепіано, спів, диригентська хорова майстерність, музикознавство, музичні дослідження, композиція) трьох форм навчання, при якійтакож знаходилася і Харківська обласна організація композиторів України.

Така ситуація зберігалася аж до 1963 року, коли Консерваторія в рамках чергової реорганізації поряд з місцевим Театральним інститутом стала прабатьком новоствореного Харківського державного інституту культури ім. І.П. Котляревського, приєднавши свої навчальні площі до класів в сусідньому колишньому прибутковому будинку Івана Гладкова під №11.

З причини старості в кінці 1970-х скульптурна група Меркурія і вежа, що вінчає будівлю колишньої біржі були демонтовані, щоб повернутися на своє законне місце через три десятиліття напередодні футбольного тріумфу незалежної України, коли Харків мав честь приймати три матчі ЄВРО 2012.

З тієї пори колише серце місцевої торгівлі повернуло собі лаври однієї з унікальних місцевих архітектурних перлин, хоча і під офіційним заступництвом бога підприємництва Гермеса, є храмом муз, в якому щорічно народжуються на світ нові зірки української культури та мистецтва.

Архітектура

Вежа над Торгової біржею Харкова Вежа над біржею Харкова

Складнопрофільний кутовий обумовлений історично складеним вуличним плануванням периметр будівлі колишньої харківської Торгівельної біржі представляє собою одного з яскравих представників архітектурного стилю модерн на момент його народження. Цей п’ятиповерховий контур зі ступінчастим завершенням та характерною башточкою завдяки скульптурі покровителя комерції бога Гермеса триметрової висоти в оточенні символів видів транспорту (морського, залізничного, повітряного) та щиту з його гербом біля підніжжя стараннями А.В. Линецького став одним із символів столиці Слобожанщини.

Закарбовані в камені риси у вигляді рустовки стін, оперізувального балкона на кронштейнах, розірваного профільованого лобового карниза на модильйонах, величезна полога арка віконного отвору п’ятого ярусу і звичайно ж характерна вежа з її нашаруванням геометричних обсягів (квадрат, восьмигранник з увігнутий гранями, відкрита кругла ротонда, оглядовий майданчик) абсолютно не втрачаються на тлі своїх сусідів – яскравих представників неокласики кінця XIX – початку ХХ століть.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, майдан Конституції, 13.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків), М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь) або М27 (Харків – Бєлгород). З Харківської об’їзної по Московському проспекту – Вірменському провулку / Полтавському Шляху до майдана Конституції з будівлею колишньої Торгівельної біржі, що замикає її південну перспективу.

Громадським транспортом до вокзалів Харкова, а потім міським (метро / трамвай / автобус) до зупинки «Площа Конституції» в центр міста, де розташована будівля другого корпусу Університету мистецтв ім. Котляревського.

Виктория Шовчко

Переглянути розташування Харківська Торгівельна біржа на мапі

Обговорити статтю в спільноті