Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

Третя чоловіча гімназія Харкова

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

[an error occurred while processing the directive] [an error occurred while processing the directive] Третя чоловіча гімназія Харкова [an error occurred while processing the directive]

Третя чоловіча гімназія Харкова

Історія

Третя харківська чоловіча гімназія
Третя чоловіча гімназія в Харкові

Середня чоловіча освіта в столиці Слобожанських земель зародилася по суті в середині XVIII століття з відкриттям першого училища, хоча офіційний свій відлік вона веде з 3 вересня 1805-ого, коли під егідою створеного за півроку до того університету була відкрита Слобідсько-Українська гімназія.

Науково-технічний прогрес в середині XIX століття призвів до зростання попиту на освіту і, як наслідок, переповнених класів тоді ще єдиного навчального закладу середньої ланки в Харкові. Так що в 1841 році зі складу перейменованої на Першу були виведені паралелі двох початкових класів для створення Другій гімназії, що розмістилася у викупленій будівлі колишнього пансіону Нагель.

Це стало лише тимчасовим кроком, бо з кожним роком з’являлося все більше бажаючих отримати базову освіту із всіх верств слобожанського суспільства, тому вже через два десятиліття у зв’язку з обмеженістю приміщень Першої харківської чоловічої постало нагальне питання про виділення для її паралелей, котрі все ще офіційно входили до її складу, додаткових приміщень окремо від основної будівлі – на допомогу прийшов міська рада, що пристосувала для цих цілей особняк на Рибній вулиці.

Головний корпус Третьою харківської чоловічої гімназії
Головний корпус Третьою чоловічої гімназії

Кілька років існування номінально як Перша гімназія (під управлінням її директора та інспектора) і лише 26 жовтня 1864 року отримання статусу самостійного навчального закладу під ім’ям Третьої харківської забезпечили новому навчальному закладу переїзд в новозбудований за проектом університетського архітектора Івана-Емілія Гінша (1834 -) комплекс з трьох будівель по Мало-Сумській, що належав вдові надвірного радника, попечительці двох місцевих жіночих гімназій Олександрі Хариній.

З перших днів в нових корпусах містилися сім повних класів, до яких пізніше додався восьмий (1870-ті) (хоча у зв’язку з нестачею державного фінансування кілька років два старших ділили одне приміщення). Існуючи від початку підготовчі були закриті в кінці 1880-х за розпорядженням міністра освіти Миколи Павловича Боголепова (1846 – 1901), але площі, що звільнилися тут же зайняли паралелі основних класів.

Бічний вхід колишньої Третьої харківської гімназії
Бічний вхід Третьої харківської гімназії

Десь на рубежі XIX – XX століть комплекс на вулиці, вже перейменованій в Кокошкинську, був викуплений за сто шістнадцять тисяч рублів Міністерством народної освіти імперії, і Третя чоловіча гімназія стала його повноправною господинею. Після цього в головному корпусі була організована церква Всіх Святителів (престоли на честь Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста), а також прибудовані шинельна, канцелярія та фізичний кабінет. Окремо був споруджений рекреаційний зал, який в навчальний період використовувався для занять гімнастикою, музикою, співом та ігор, а влітку тут проводилися письмові та усні іспити абітурієнтів.

Після падіння російської монархії та збройного захоплення влади на землях Східної України більшовиками, гімназичні класи були розформовані, а їх місце зайняла середня школа №29 міста Харкова, котра містилася тут (з невеликою перервою на час бойових дій Другої світової війни) до 1972 року, коли була реформована і переведена в район Основи. Спорожнілу будівлю було віддано в розпорядження одного з найстаріших факультетів харківського університету – філологічного.

У нинішній час після півтора століття служби на варті майбутнього української нації комплекс по Гоголя 7 став притулком небесного покровителя коммерції Меркурія, під крилом якого він процвітає, переживши реставрацію першої половини 2010-х.

Архітектура

Фасад центрального корпусу Третьої чоловічої гімназії Харкова
Фасад центрального корпусу Третьої гімназії

Комплекс Третьої чоловічої гімназії, розташований на ділянці площею понад три тисячі квадратом, являє собою замкнений периметр споруд різних часів побудови з невеликим внутрішнім двориком та проїзною брамою в південній частині, яка розташована разом з двома основними будівлями вздовж червоної лінії вулиці.

Головною ноткою декорового оформлення центральних фасадів його головних двоповерхових будівель служить змішання романського та готичного стилів, які трансформувалися в українське бароко: орнаментовані пілястри доричного ордеру, коробові арки, підвіконна та фризова аркатура, фільонки з рослинним орнаментом, полога арка сандриків на кронштейнах, профільовані карнизи, розетки з трилопатевим орнаментом і хрестоцвіти, яке вигідно виділяється на тлі сусідньої неокласичної забудови.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Гоголя, 7.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків) або М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь). З Харківської об’їзної вулицями Сумською – Жон- Мироносиць – Пушкінською – Скрипника – Гоголя. Вздовж червоної лінії останньої розташований комплекс колишньої Третьої харківської чоловічої гімназії.

Громадським транспортом таксі до Харкова. У місті – орієнтир станція метро «Архітектора Бекетова» / сквер Перемоги, від якого по вул. Гоголя до будівлі колишнього середнього навчального закладу.

Вікторія Шовчко

[an error occurred while processing the directive]Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

[an error occurred while processing the directive] Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Третя чоловіча гімназія Харкова на мапі

Обговорити статтю в спільноті