Історія

Харківська історії надала забуттю імена тих перших поселенців, які під постійною загрозою татарських набігів мужньо будували фортечні стіни і обживали простір усередині них між Харковом та Лопанню в першій половині XVII століття, як і не зберегла вона імені першого власника ділянки під №4 центральної міської вулиці. Мабуть це був хтось із козацької старшини у зв’язку з близькостю центру нового оборонного укріплення.

На сторінках документальної історії невеликий дерев’яний двоповерховий особняк між Сумською та Мало-Німецькою (нині Донець-Захаржевського) з’являється в якості власності надвірного радника Плетньова лише в середині XIX століття. Мабуть вже тоді будівля використовувалася в тому числі під комерцію – в якості майстерні кравця Федора Лебедєва.

Викуплена в 1873 році ділянка на Сумській 4 стає новим комерційним проектом спадкоємців знаменитого білгородського магната і благодійника Миколи Чумічєва (1770 – 1869) – через рік починається масштабна перебудова особняка по проекту харківського архітектора Бориса Семеновича Покровського (1836 – 1903) в камені, яку закінчувати довелося Ганні Миколаївні після смерті почесного громадянина Харкова Федора Добриніна в 1877-ому вже самій.

В якості повновладної господині нової харківської перлини в стилі бароко Ганна Миколаївна залишилася в офіційних документах і після другого заміжжя з радником Ізмаїлом Миколайовичем Масловським, аж до другої половини 1880-х, коли будинок перейшов у власність родини Гладкових.

Три брата Віктор, Микола та Іван на зв’язку з перетворенням початку Сумської практично на самий центр губернського міста і, як наслідок з кожним роком зростаючим попитом і цінами на розташовану тут нерухомість, вирішили використовувати порожню до того частину ділянки для будівництва кам’яних служб. Двоповерховий периметр за проектом Олексія Федіровича Заручевського в східній частині для збільшення внутрішнього обсягу було закінчено в 1893 році.

Після більшовицького перевороту 1917-го та анексії східноукраїнських земель Московією з 1920-го витончений особняк пристосували під психоневрологічну лікарню, яку очолював аж до переїзду на Сабурову дачу професор Олександр Йосипович Гейманович (1882 – 1858), однак будівля по Сумській 4 залишалася їх з братом Захаром Йосиповичем (1884 – 1948) наукової дідівщиною аж до кінця 1930-х.

З 1940 року колишній особняк Добриніної став домівкою для Української державної наукової медичної бібліотеки. Саме його глибоким підвалам та самовідданості залишених в окупації працівників сховища вселенської мудрості під час Другої світової війни були збережені тисячі безцінних екземплярів бібліотек медичних місцевих науково-дослідних центрів та особистих фондів професорів.

Бібліотека під ім’ям Харківської державної наукової медичної квартирувала у цих стінах аж до 1985-ого, коли її перемістили в більш зручні приміщення на площі Поезії під №5.

На початку 1990-х витончену архітектурну перлину вподобав своєю увагою бог комерції Гермес – спочатку тут розмістився стоматологічний центр «Еввіва», на кошти якого за проектом харківського філіалу інституту «Укрпроектреставрація» під керівництвом архітектора В.М. Лопатько була проведена реконструкція будівлі без урахування втрачених раніше балкона на чавунних опорах та витончених кутових еркерів, а потім її перетворили на бізнес-центр, верхній поверх якого зайняла редакція газети «Вечірній Харків».

Архітектура

Практично повністю збережений колишній особняк А.М. Добриніної представляє собою т-образний (40м х 23м) двоповерховий цегляний потинькованний периметр на високому цоколі під двосхилим дахом з рядом люкарн, центральний фасад якого носить сліди симетричного декорового оформлення.

Вишуканість бароко, що так підкреслено виглядає на одній з центральних вулиць сучасного мегаполісу, де французький руст пілястрів і профільовані карнизи членують простір по вертикальних та горизонтальних осях, а тонко виконані розетки, гірлянди, маскарони, сандрики, ажурний парапет та вазони створюють гармонійний малюнок, котрий кілька порушується відсутністю витонченого еркерового і балконного завершення ризалітів.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Харківська обл., м. Харків, вул. Сумська, 4.

Посилання

• Нотатки мандрівника. Харківські прогулянки

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Лубни – Полтава – Харків), М26 (Харків – Запоріжжя – Сімферополь) або М27 (Харків – Бєлгород). З Харківської об’їзної по Сумській до початку вулиці в центрі міста, де біля площі Конституції розташований колишній особняк Добриніної.

Громадським транспортом до вокзалів Харкова, а потім міським (метро / трамвай / автобус) до зупинки «Площа конституції», в кварталі на північ від якої розташована колишня будівля наукової медичної бібліотеки.