Церква Непорочного Зачаття
Обитель милосердної віри на тернопільській землі, яка три століття зберігає своїми турботами жителів Чорткова.
Унікальний пам’ятник у неоготичному стилі серед безкрайніх українських степів.
Обитель милосердної віри на тернопільській землі, яка три століття зберігає своїми турботами жителів Чорткова.
Унікальний пам’ятник у неоготичному стилі серед безкрайніх українських степів.
Матеріальне втілення Божої милості під стінами стародавнього замку.
Наймолодша і чарівна християнська святиня Чорткова народжена під мелодійні спів срібних струменів джерела з благословення Богородиці.
Тендітна стародавня святиня тернопільської землі, яка пережила разом з нею бурхливі півтисячоліття випробувань неприборканого Хроноса.
Самобутня дерев’яна перлина в самому серці міста як символ нескореності долі.
Свідок чотирьохсотрічної боротьби Галичини під прапором християнського хреста за свою свободу в світі постійних зазіхань суміжних держав на її родючі землі.
Друга теребовлянська фортеця, що врятувала від руйнівного часу, на відміну від оригіналу, не тільки свою цитадель, але оборонний периметр.
Чотири століття служіння Тербовлі в якості надійного крила віри і надії серед чорних днів лиха, які століттями несли українській землі нещадні амбіції сусідніх держав.
Грозний воїн, що перетворився на витонченого лебедя, в душі якого на кам’яних скрижалях вибиті всі славні подвиги Галицької землі.
Храм, який на зорі свого існування був в служінні у муз, що б в новому тисячолітті повернуться на стежку богослужіння.
Відродження давніх римських традицій сакральної архітектури на українській землі як вся мудрість століть в одній архітектурній перлині за принципом наступності початків.
Тут проростали перші паростки освіти бучацької землі під пильним наглядом всевидющого ока чернечої братії, щоб дарувати галицькому світові нове окрилене світлом знань покоління творців.
Найцінніший дар могутньої магнатської родини чернечому ордену як камінь у фундамент майбутнього рідного краю.
Пам’ять про сім’ю меценатів, яким Бучач зобов’язаний усім своїм єством починаючи від твердині, що парить у серпанку над містом, і закінчуючи сакральними перлинами нанизаними на блакитну нитку Стрипи.
Стіни храму Божого, які прийняли в свої обійми мучеників радянського режиму, щоб дарувати їм Царство Небесне.
Чотирьохсотрічна християнська святиня на сторожі віри та спокою бучацького світу як якір стабільності серед швидко мінливих вітрів буття.
Дар місту від магнатської родини, яка століттями надійним крилом захищала його від усього смутку життя на східних рубежах Європи.
Дар останнього нащадка магнатської родини жителям Бучача як пам’ятник періоду найвищого розквіту міста під їх могутньої рукою за часів держави, що давно канула в Лету.
Сила католицької віри пронесена крізь десятиліття релігійних гонінь у підніжжя кам’яного велетня.