Історія
Колись давно, в період коли церква і держава йшли рука об руку в повному непередбачуваних небезпек і очікуваних неприємних сюрпризів з боку вчорашніх друзів світі, перше що зводилося в місті були надійні укріплення для захисту миру матеріального, а друге — храм, як запорука спасіння душі. І Чортків в цьому плані не був виключенням…
З отриманням в 1522 році, тоді ще селом під ім’ям Чортковіці, привілеєм Сигізмунда I Старого (1467 – 1548) Магдебурзького права та статусу міста його власник Єжи Чартковський почав будівництво не тільки фортеці біля підніжжя пагорба на лівому березі Серету, а й дерев’яного християнського храму.
Майбутні буремні роки XVI століття у зв’язку з постійними татаро-монгольськими набігами, які майже щороку накривали цю землю, приносячи на своїх крилах кров, сльози і розруху, не обіцяли новозбудованій церкві Успіння Пресвятої Богородиці спокійного життя. Тому не стало великим сюрпризом для її вірян вкрай незадовільний стан святині через всього півстоліття після спорудження.
Однак, парафіяни не залишили свій храм в біді (ініціаторами виступали кушнір Микола Драчук і Гаврило Журавель) і, не дивлячись на гнітюче економічне становище, в три роки звели її практично заново в характерному карпатсько-подільському стилі. Освячена святиня була в 1584-му.
Але й цієї християнської твердині довелось простояти не довго, адже світ навколо неї не змінився і руйнівні війни продовжували щороку проноситься повз її дерев’яні стіни, залишаючи свої не виліковні сліди-рани. Так що через п’ятдесят років стан чортківського храму знову викликало серйозні побоювання.
Тому у слід за будівництвом нової кам’яної твердині на лівому березі Серету (1610), на правому в 1635 році з’являється нова дерев’яна Успенська церква. Цей рік і вважається початком літочислення нині існуючої православної святині.
Новий етап у житті храму, що пережив разом з Чортковом за наступне сторіччя дві (1649 і 1672) найбільш руйнівні тепер уже турецько-татарських атаки, пожежу 1637 року і захоплення російськими військами в 1655-му, почався в період воцаріння на Галицьких землях Австрійської імперії. Тоді-то (остання чверть XVIII – XIX століть) тут і з’являється новий іконостас (зберігся) і дві додаткових зруби.
Дивом вціліла тендітна дерев’яна святиня у непрості роки першої половини ХХ сторіччя, коли по українській землі двома руйнівними хвилями прокотилися світові війни, а потім на півстоліття занурилася в атеїстичну кому комуністичного режиму. Так що до 1980-их вона дійшла практично в первозданному вигляді. От тільки дерево нещадний Час не пощадив…
Саме тому в 1989 році було розпочато копітку роботу з реставрації самобутньої перлини храмового зодчества, коли її розібрали практично до фундаменту, потім з дотриманням технологій виготовлення та обробки XVII століття були створені аналоги складових. Процес же був завершений ретельним відтворенням пам’ятки архітектури за попередніми кресленнями. Так що в руки Української православної автокефальної церкви святиня була передана в гідному її древніх сивини стані.
Архітектура
Нині Успенська церква Чорткова – це двох’ярусна тричастинна дерев’яна храмова споруда, що складається з чотирьох (два прилеглих до апсиді і нефу добудовані в XIX столітті) практично рівносторонніх обсягів під загальною гонтовим дахом з невеликою голівкою над центральним з них.
Особливістю її будови є сильно виступаючи опаски, які візуально розділяють зовнішні фасади будівлі на два яруси, і внутрішнє об’єднання простору включаючи позбавлений світових вікон бабинець з хорами на другому поверсі, що виходять в неф фігурним вирізом.
Висока ж дзвіниця, яка перебуває в північній частині комплексу, являє собою не реконструйовану каркасну триярусну будову, де масивний квадратний другий ярус з опаски під гонтовим дахом покоїться на опорних стовпах відкритого першого, а вінчає споруду восьмигранна надбудова під шатровим дахом.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Солнечная, 12.
Посилання
- Геральдика. Герб Потоцьких Пилява
- Етимологія. Камінь спотикання між небом та землею
- Легенди. Чортів рай на землі
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е85 (М19) (Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель) до Чорткова, де від розвилки прямувати по вул. Копичинецькій, а потім вул. Шевченка до вул. Сонячної, де розташований Успенський храм.
Громадським транспортом до залізнодорожнього вокзалу (по вулицях Залізничній – Середній – Степана Бандери – Сонячній) або автовокзалу (вулиці Копичинецькій – Шевченко -Сонячний) до церкви Успіння.