Історія
Для духовного світу Чорткова кінець XVII століття, коли після десятирічного перебування під владою Османської імперії в його володіннях запановує законний господар – магнат Стефан Потоцький (1765 – 1730) – стає знаменним періодом небувалого культурного піднесення за підтримки облагодіяних їм релігійних громад.
Одним з пам’ятників тих далеких часів служить будівля колишнього римо-католицького монастиря сестер милосердя, що нині постає в стилі неоготики, яка була побудована за сприяння графа Стефан в самому серці новій частині міста на березі Серету в 1697 році. Обитель, при якій незабаром були відкриті шпиталь і притулок для незаможних, стала одним з центрів духовного життя міста.
Пройде без малого півтора сторіччя бур і негод, які позначаться на притулку монастирських сестер не кращим чином – будівля наполегливо вимагатиме втручання людської турботи. Глас стражденних був почутий останнім приватним власником Чорткова з роду Садовських – Ієронімом, який в 1854 році провів масштабну реконструкцію комплексу. Крім того саме тоді у монастиря з’явився свій величний костел (майбутня церква Непорочного Зачаття).
Після випробування Першою світовою війною і зміною підданства з австрійського на польське міська католицька громада стала лише сильніше, що дозволило в 1930-х роках спорудити на території монастиря окрема будівля шпиталю, який діяв під егідою організувавшого його суспільства аж до 1944 року.
Однак, Друга світова ХХ століття і прихід до влади на галицьких землях комуністичного режиму з його атеїстичними настроями унеможливили подальше існування богоугодного закладу – в 1944 році монастир і всі заклади, що знаходилися під його егідою, були закриті.
Колишні приміщення обителі нова влада визнала цілком придатними для розміщення військової частини. Так на майже чотири довгих десятиліття Чортківський комплекс був переданий на баланс військового відомства, яке в келійному корпусі розмістило казарми, класи, медсанчастину, а в храмову будівлю і зовсім було перероблено на спортивний зал.
Лише із здобуттям Україною незалежності та наближення громадськості до духовних витоків монастирський комплекс повернувся в лоно християнства під зіркою Української греко-католицької церкви. Тоді-то (у 1993 році) тут і була заснована громада Непорочного зачаття на чолі з о. Григорієм Канаком.
Сила і цілеспрямованість отця-настоятеля в найкоротший термін дозволили громаді не тільки відродити до життя свій храм, але і продовжити велику місію монастиря сестер милосердя, що існував тут раніше, з допомоги стражденним і потребуючим.
З моменту утворення в 2001 році нової Бучацької єпархії УГКЦ церква Непорочного зачаття Чорткова виступає флагманом нових ідей з дороговказною зіркою віри і надії в океані турбот сучасності, адже її досвід роботи та інноваційні технології переймають парафії далеко за межами округу, що дозволяє прищепити християнські принципи підростаючому поколінню.
А як індикатор тісної взаємодії греко-католицької громади та міста служить розміщення саме в стінах її обителі громадського Музею більшовицького терору, політичних в’язнів і репресованих, який відкрив свою експозицію для широкої публіки в 2006 році.
Так нині, в якості доказу всеосяжної сили віри непідвладної суворим випробуванням часу, в приміщеннях комплексу під патронатом громади Непорочного Зачаття мирно співіснують благодійне товариство сестер Пресвятої родини «Карітас» та дитяче співтовариство «Полум’я любові непорочного серця Марії», хоспіс для невиліковно хворих і Чортківська дяківсько-катехетична школа.
Архітектура
Розташований в серці нової частини Чорткова комплекс являє собою двоповерховий центральний прямокутний у плані корпус з храмом і декількома п-образними будівлями поруч.
Так церква Непорочного Зачаття являє собою прямокутну в плані (25м х 12м) однонавову храмову будовю в неоготичному стилі з жовтої цегли з геометричним орнаментом в українському стилі червоного кольору. ЇЇ центральний фасад, звернений на вулицю Монастирську, вінчає триярусна дзвіниця під високим шатровим куполом зі шпилем.
Із зовнішнього оформлення крім орнаментної кладки привертають увагу стрілчасті арки вікон в обрамленні наличників, кутові пілястри основного периметру, зубчасте оформлення лобового карниза і кругла вікно-роза на хорах з співзвучними йому світловими прорізами верхнього ярусу дзвіниці.
Внутрішній інтер’єр храму (як площину стін, так і плоскі перекриття) візуально членовано за допомогою дзеркал на складові, кожна з яких створює акцент на своєму майстерно виконаному лику святого за відсутності домінування одноярусного іконостасу, який лише доповнює загальний образ.
Монастирській корпус, який утворює разом з храмом замкнений прямокутник (75м х 63м), складається з трьох двоповерхових корпусів коридорного планування, виконаних в тому ж що і колишній костел стилі (жовта кладка з орнаментом з червоної цегли). З зовнішнього оформлення слід зазначити рустований акцент кутових завершень, трицентрові арки з яскраво вираженими лиштвами другого поверху і ряд слухових вікон аттикового ярусу під чотирисхилим дахом.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Монастирська, 1.
Посилання
- Геральдика. Герб Потоцьких Пилява
- Етимологія. Камінь спотикання між небом та землею
- Легенди. Чортів рай на землі
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е85 (М19) (Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк) до Чорткова. У місті прямувати: вул. Копичинецька – вул. Шевченко – вул. Незалежності до повороту на вул. Монастирську, де розташована церква Непорочного Зачаття.
Громадським транспортом до залізничного / автовокзалів Чорткова. Далі прямувати 15-20 хвилин по вулицях: Залізничній / Середньій / Степана Бандери до вул. Монастирської, на якій розташований храмовий комплекс.