Історія однієї чарівної казки, що руками людини стала дійсністю на пустельних просторах Дикого Поля, де століттями лише гуляв лише дикий вітер та шуміли степові ковила, як символ і перша віха нової епохи змін.
Витончена архітектура, під нальотом сивої давнини, як краще втілення лику зберігача старожитностей в обрамленні пухнастою хвойної зелені лісу їм оспівуваного і захищеного крізь все бурі лихоліть і злої волі Великого Хроносу.
Найперший і один з найбагатших міських зберігачів старожитностей країни, багату колекцію якого не змогли знищити всі роки московського протекторату і дві світові війни.
Вся історія Північного Причорномор’я від давнини до сьогодні застигла в бурштині часу дивовижними артефактами, аналогів яким часом не знайдеш ні в одній точці земної кулі.
Величний хранитель старожитностей як один зі світочів відродження української нації на своїй землі після семисот років штучного забуття під пильним контролем іноземних окупантів.
Сучасний витвір архітектурного мистецтва в серці старовинного міста, без якого, хоч і позбавленого свого первинного розкішного оздоблення, немислима зараз головна артерія столиці Галичини.
Стіни, що дбайливо зберігають історію харківських витончених мистецтв під заступництвом муз, як яскравий доказ творчої складової слобожанського суспільства і його патріотичних почуттів.
Законодавець моди на музеї для міст і сіл української землі, хто родився за примхи однієї людини і досяг свого нинішнього високого статусу завдяки сотням її послідовників.
Скарбниця світової художньої спадщини в ажурній скриньці еклектики загублена в зелені однієї зі старих міських вулиць серед розкоші магнатських маєтків.
Одне з творінь великого харківського майстра самобутнє і унікальне, в якому весь він до останнього барокового закрутка.
Колиска таланту і невичерпна криниця натхнення для одного з найзнаменитіших художніх талантів України і простого чоловіка на ім’я Ілля Рєпін.
Благе починання з третьої спроби народжене в ім’я великого сина Чугуєва, що стало тим зерном, яке перетворило місто на березі Дінця на великий культурний центр, зібравши під своє крило всі більш-менш значущі місцеві пам’ятники та раритети.
Тритисячолітня історія причаїлася під скромно личиною звичайного будинку, що співає хвалебну оду Хроносу в знак подяки за збереження слідів минулого для наступних поколінь.
Пересічна маленька деталь міської архітектури, історія життя якої настільки звичайна, що залишилася непоміченою хроніками, але отримала свій лавровий вінок, коли на її поріг ступила нога часу, відображена в артефактах минувшини.
В його просторих залах правлять бал дочки Гармонії обряджені в шовк розкішних фарб і муар натхнення.
Гідний продовжувач традицій архітектурних майстрів там, де майбутнє і минуле мирно сусідять на одній вуличці стародавнього міста.
Дволикий Янус природної стихії, який з такого рідного джерело тепла і світла в мить обертається на найлютішого ворога, що сіє смерть і руйнування навколо.
Історія перших кроків організованого протистояння людини і неконтрольованого полум’я всепоглинальної пожежі в древніх стінах, які стояли біля його витоків.
Його турботами мали зберігається мир і спокій в душах городян, а з волі невблаганної долі він став хранителем тієї історії, частиною якої повинен був бути сам.
Величний палац для вищого духовенства, який за витонченістю своєї обробки готовий змагатися з будь-резиденцією аристократів.